За роки повномасштабної російсько-української війни кількість російських окупантів, які потрапили в полон , перевищила 10 тис. осіб – і спостерігається тенденція до збільшення тих, хто між смертю і полоном обирає останнє. З червня 2023 року кількість росіян, які потрапляють у полон, стабільно перевищує кількість випадків захоплення українських воїнів російськими окупантами.
Про це заявили в проєкті “Хочу жить” на підставі зібраних статистичних даних. Вони також оприлюднили низку характерних для сьогоднішньої “другої армії світу” ознак: четверо з десяти військовополонених мають судимості, практично стільки ж на війну пішли через безробіття, а шанси на те, що “батьківщина не покине”, мають здебільшого лише здорові етнічні росіяни, які перебували у полоні якомога менше часу.
Кількість військовополонених росіян перевалила за 10 тис.
Напередодні нового року заведено підсумовувати рік, що минає. Власні підсумки року підбив і проект “Хочу жить”. Там проаналізували дані понад 10 тис. російських окупантів, узятих у полон воїнами Сил оборони за весь час повномасштабної агресії РФ.
Почали в “Хочу жить” з красномовного спостереження: за неповний 2025 рік у полон потрапило більше росіян, ніж за 2022 і 2023 роки разом узяті. І тенденція до збільшення кількості охочих зберегти собі життя в такий спосіб – зберігається.
“У середньому щотижня від 60 до 90 військовослужбовців ЗС РФ здаються в полон, а в серпні 2024 року їхня кількість досягла 350 осіб на тиждень. З червня 2023 року російські солдати стабільно опиняються в полоні частіше, ніж українські військовослужбовці в російському. Найбільшу кількість російських полонених узято в Покровському, Бахмутському районах Донецької області, Курської області, а також у Пологівському районі Запорізької області“, – зазначили в “Хочу жить”.
Спостерігається і ще одна тенденція: у полон потрапляє дедалі більше іноземних найманців, які воюють у складі російських окупаційних підрозділів. Зростання цього показника в “Хочу жить” назвали “значним”.
“Щотижня приблизно 2–3 російських солдатів, які здаються в полон, виявляються громадянами третіх країн. У 2025 році в полон потрапило більше іноземців, ніж за всі попередні роки разом узяті. Наразі майже 7% усіх військовополонених в Україні – це іноземні найманці з 40 країн світу.
Типовий російський військовополонений: “замальовки” до “портрету”
За даними “Хочу жить”, 83% з усіх військовополонених росіян належать до рядового складу. Сержанти і старшини серед військовополонених становлять близько 13%, решта – як от прапорщики і мічмани (1,4%), молодші та старші офіцери (менш як 3%) – у межах “статистичної похибки”.
Вище полковника за званням в український полон ніхто з окупантів не потрапляв.
А ось з точки зору віку військовополонених – здаються, як то кажуть, і старий, і малий. Наймолодшому окупанту на момент полону було 18 років, найстаршому – виповнилося 65.
Як випливає зі статистики “Хочу жить”, найбільше власні життя цінують російські контрактники. При цьому майже кожен четвертий із полонених скаржиться на “обман” або “примус” з боку російського командування.
“Приблизно 76% – це контрактники, включно із завербованими у в’язницях і ПВКшниками. Мобілізованих – близько 19%, ще майже 5% – строковики. Про недобровільну участь у війні повідомили 24% полонених – їх або обдурили, або примусили йти на війну”, – зазначили в проєкті.
Ще більш красномовний факт: майже половина із задіяного у війні проти України особового складу ЗС РФ мали проблеми із законом. Більшість попалася на крадіжках, але й убивць більш ніж вистачає. А ось люди з вищою освітою в російській армії – великий дефіцит.
“40% усіх російських військовополонених мають судимості. Топ-5 статей, за якими сиділи російські військовослужбовці: крадіжки – 35,1%, наркотики – 18,5%, грабіж і розбій – 16,3%, тяжкі тілесні – 8,3%, вбивства – 7,2%. Лише 7% усіх військовополонених навчалися в університеті та мають вищу освіту. 44% закінчили коледж або ПТУ, а 30% не закінчили навіть школу. Кілька десятків військовополонених не відвідували школу зовсім“, – озвучили шокуючі дані в “Хочу жить”.
Також з усередненого “портрета” російського окупанта можна отримати черговий доказ уже практично незаперечного факту: вбивати людей у сусідній країні росіяни готові через бажання “підзаробити”, а також часто – втекти кудись подалі від “улюбленого” сімейства. Спостерігається також певна кореляція між родом занять росіянина у своїй країні – і його шансами опинитися на фронті, а після – в українському полоні.
“До війни 38% були безробітними. 18% працювали в будівництві, 11% – водіями, 7% – слюсарями, зварювальниками та електромонтажниками. 6% працювали в охороні, а ще 6% перебували на держслужбі. 36% одружені, 16% розлучені, 13% – у цивільному шлюбі, 34% ніколи не були одружені. 46% мають дітей. У 8% троє і більше дітей, але це не стало підставою для звільнення з армії”, – заявили в “Хочу жить”.
У проєкті також повідомили, що сотні росіян потрапили в полон із важкими хворобами, серед яких – ВІЛ/СНІД, гепатит В і С, туберкульоз, цукровий діабет, а також психічні захворювання, зокрема шизофренія.
“Загалом до Росії в рамках обмінів повернуто трохи більше ніж 6000 військовополонених, 52% з яких обміняно 2025 року. Нам відомо про загибель або зникнення безвісти щонайменше 237 колишніх військовополонених, повторно відправлених на фронт. Четверо російських солдатів наразі перебувають у полоні вдруге“, – зазначили в “Хочу жить”.
Росія своїх кидає: кого Москва забирає за обміном охочіше
Серед “захисників русского міра”, які потрапили в полон, етнічних росіян налічується 66%. Якщо ж подивитися на етнічну приналежність тих, кого Росія забирає за обміном – росіян серед них близько 83%.
Втім, на шанси повернутися додому за обміном впливають і інші чинники. Серед них – регіон проживання.
“З російських регіонів частіше за інших за обміном повертали мешканців Москви і Московської області, Краснодарського і Пермського країв, Ростовської області. Рідше – уродженців Чувашії, Удмуртії, Калмикії та Сахалінської області”, – заявили в “Хочу жить”.
Має значення для Росії, яка, як відомо, “своїх не кидає”, також стан здоров’я і тривалість перебування окупанта в полоні. Ось тільки йдеться не про те, що рятувати Москва кидається насамперед тих, хто був важко поранений або потрапив у полон давно.
“Насамперед МО РФ прагне повертати тих, хто не має серйозних поранень і провів у полоні невеликий термін: 28% обміняних перебували в полоні менше трьох місяців. Ще 40% – від чотирьох до дев’яти місяців. Серед тих, хто в полоні понад рік, лише 22% були запрошені російською стороною для обміну”, – зазначено в повідомленні.
А ось іноземцям, які вирішують воювати проти України на боці РФ, слід знати: Росія пальцем об палець не вдарить, щоб їх витягнути. За даними “Хочу жить”, іноземних найманців, які потрапили в полон, Москва на обмін не запитує і зацікавленості в їхньому поверненні не виявляє.
“Наразі в Україні залишаються тисячі військовополонених армії РФ, серед яких є ті, що потрапили в полон у перші дні вторгнення, курські строковики, поранені та хворі. Російська сторона вже четвертий рік відмовляється повернути їх додому в рамках обміну “всіх на всіх”, – резюмували в “Хочу жить”.
Раніше OBOZ.UA писав, що, за підрахунками Bloomberg, Україна в грудні завдала рекордної кількості ударів по енергетиці Росії. Йдеться про нафтогазову інфраструктуру, зокрема НПЗ і нафтові танкери.
Джерело: OBOZ.UA
