Якщо Україні та Росії вдасться укласти мирну угоду щодо закінчення війни, мобілізаційний процес може бути переглянутий або скоригований: йдеться як про можливе пом’якшення призову, так і про поетапну демобілізацію частини військовослужбовців. Водночас проведення виборів та референдуму можливе, але технічні нюанси тут під питанням.
Про це на зустрічі з журналістами повідомив президент Володимир Зеленський. Він розкрив деталі декількох пунктів проєкту угоди.
15 пункт мирної угоди
Глава держави підкреслив, що після досягнення згоди щодо майбутніх територіальних домовленостей і Росія, і Україна мають взяти на себе зобов’язання не переглядати їх шляхом застосування сили.
“Тобто це говорить, що територіальні питання – тільки дипломатично”.
16 пункт мирної угоди
“Росія не перешкоджатиме Україні використовувати річку Дніпро та Чорне море для цілей комерційної діяльності”, – заявив президент.
Він наголосив, що планується підписання окремої морської угоди та домовленості про доступ, які передбачатимуть гарантії свободи судноплавства й перевезень. У межах цих домовленостей Кінбурнську косу на Миколаївщині мають демілітаризувати.
17 пункт мирної угоди
Для врегулювання відкритих питань планують сформувати спеціальний комітет із кількома напрямами роботи. Є кілька підпунктів:
Підпункт А – передбачає обмін усіх наявних військовополонених, зокрема засуджених російською системою з 2014 року, за формулою “всіх на всіх”.
Підпункт В – стосується повернення всіх незаконно утримуваних цивільних, заручників, дітей і політичних в’язнів.
Підпункт С – передбачає комплексні заходи для подолання наслідків конфлікту та зменшення страждань його жертв.
“Нам важливо, щоб були саме такі пункти щодо обміну всіх на всіх та повернення всіх наших цивільних, дітей та політичних вʼязнів”, – пояснив український лідер.
18 пункт мирної угоди
За словами Зеленського, після підписання угоди Україна має якнайшвидше провести вибори, це є побажання партнерів
“Тобто у визначений момент після підписання угоди або в процесі реалізації угоди Верховна Рада України буде спроможна проголосувати дату виборів президента України. Наприклад, ми підписали – і можна робити президентські вибори. Ми не бачимо в цьому проблеми. Якщо йдеться про те, що комусь дуже хочеться виборів в Україні і що це дає якусь надію, що можна досягти політикою того, чого вони не досягли війною, то вони це протискають. Але це не значить, що український народ саме так це сприйматиме”, – наголосив він.
Президент додав, що Україна здатна організувати вибори й провести їх у спосіб, який відповідатиме інтересам демократичної держави. За його словами, у міжнародних партнерів не повинно виникати жодних сумнівів щодо нашої країни, саме тому до цього процесу підходять з максимальною відповідальністю та з обов’язковим урахуванням безпекових умов.
“Складніше з іншим. Наприклад, нам потрібен особливий стан, поки відходять, не відходять, поки завершується… Мобілізацію можна трансформувати чи не робити в умовах, коли є угода і вона реалізується, а, може, робити частково і частково демобілізувати людей. Але найголовніше – не втратити на якійсь термін військо, не втратити позиції. Це дуже небезпечно. Тому якщо ми говоримо про вибори президента, це одна справа. Вибори парламенту та місцеві – це інша справа, і просто так це не організуєш – є конституційні обмеження щодо парламенту, а щодо місцевих виборів – це зовсім інший масштаб участі у виборах, і не права голосувати, а права бути обраними”, – зазначив глава держави.
Він зауважив, що йдеться про особливий порядок дій, який можливий лише після скасування обмежень воєнного стану. Навіть у разі підписання угоди воєнний стан не може бути припинений одразу – це може тривати кілька місяців або пів року. Водночас у домовленостях може бути зафіксовано положення про проведення виборів у максимально стислі терміни після підписання.
За цих умов парламент має напрацювати та ухвалити рішення, за яким за наявності належних безпекових умов і дотримання демократичних стандартів проводяться президентські вибори у скорочений термін, наприклад у межах 60 або 90 днів. Для проведення референдуму також необхідне припинення вогню. Після повного скасування воєнного стану стає можливим одночасне проведення парламентських і місцевих виборів, а остаточні параметри цього процесу мають визначити народні депутати України.
На запитання журналістів, чи можливе проведення референдуму і виборів президента одночасно Зеленський відповів схвально:
“Думаю, так. Я не можу зараз сказати саме технічно. Якщо ми підписуємо угоду, і якщо йде референдум… Ми її підписуємо, і потім вона пішла на референдум. Тобто навіть якщо я її підписав як президент, а вона пішла на референдум, то рішення референдуму буде вище за мій підпис”.
Що стосується подальших дій, то, за словами глави держави, наразі існує лише проєкт угоди. Спочатку йшлося про версію з 28 пунктів, які американська сторона обговорювала як з російською стороною, так і з Україною. Згодом формат було змінено й поступово зведено до плану з 20 пунктів, сформульованих відповідно до позицій, які озвучували Сполучені Штати та Україна.
“І як ми домовилися, вони це так будуть показувати “рускім”. Тому що треба ще погодити з американцями, що вони таку версію будуть їм показувати. Тобто у них є свої погляди, абсолютно зрозуміло. На сьогодні це так. Фідбек “рускіх” будемо знати. Ми не дійшли консенсусу з американською стороною щодо території Донеччині і щодо ЗАЕС. Але значно зблизили більшість позицій. В принципі, весь інший консенсус в цьому договорі у нас з ними знайдений”, – резюмував президент.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп прокоментував перебіг мирних переговорів щодо закінчення війни в Україні. Глава Білого дому висловив упевненість, що за підсумками переговорів вдасться досягти угоди. Але, за його словами, між російським диктатором Володимиром Путіним і українським президентом Володимиром Зеленським існує величезна ненависть.
Як писав OBOZ.UA, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що мирна угода між Україною та Росією нині ближче, ніж будь-коли за час повномасштабної війни. Ключову роль у цьому відіграють міжнародна дипломатія та економічний тиск на російський енергетичний сектор.
Джерело: OBOZ.UA
