Норвегія готова надати €100 мільярдів зі свого суверенного фонду під заставу, щоб ЄС (Європейський Союз) дозволив передачу Україні €140 мільярдів заморожених російських активів. Передача активів наразі заблокована через Бельгію, яка побоюється юридичних ризиків і хоче поділити їх із іншими країнами ЄС.
Про це повідомляє The Sunday Times. Проблема полягає в тому, що Євросоюз уже кілька місяців намагається створити механізм передачі прибутків або частини активів Росії Україні, проте процес заблокований через позицію Бельгії, на території якої зберігається більшість російських грошей.
Брюссель побоюється юридичних ризиків і можливих судових позовів від Москви, тому вимагає колективної відповідальності всіх членів ЄС. Саме тут на арену виходить Норвегія, яка, не будучи членом Євросоюзу, але входячи до НАТО, може виступити фінансовим гарантом для розв’язання цього тупика.
Її суверенний фонд – найбільший у світі, оцінюється приблизно в €1,7–1,8 трильйона, і створений він на прибутках від нафти й газу. Саме завдяки високим цінам на енергоносії у 2022-2023 роках Норвегія заробила понад €100 мільярдів прибутку, що тепер може стати ресурсом для підтримки України. Політична еліта країни визнає, що настав час не лише словесної солідарності, а й реальних дій.
Низка норвезьких партій уже підтримали ініціативу надати €100 мільярдів у вигляді застави, яка гарантуватиме ЄС, що передача заморожених російських активів не створить фінансових ризиків для Бельгії чи інших країн. Ідею схвалили чотири з дев’яти парламентських партій, а прем’єр-міністр Йонас Гар Стере доручив міністерству фінансів підготувати звіт щодо юридичних і технічних аспектів такого кроку.
В Осло зараз вивчають, як саме Норвегія може долучитися до створення так званої “репараційної позики” для України. Цей механізм передбачає, що прибутки або активи Росії використовуватимуться для відшкодування збитків, завданих війною. У такий спосіб гроші агресора не просто лежатимуть замороженими, а реально працюватимуть проти нього – на відновлення України.
Аналітики вважають, що якщо пропозиція буде реалізована, це стане переломним моментом у формуванні міжнародного механізму репарацій. ЄС і партнери по G7 уже кілька разів обговорювали, як юридично обійти складнощі з конфіскацією активів, але поки що далі технічних консультацій справа не просувалася. Норвезька застава може стати тією фінансовою подушкою, яка дасть змогу зняти блокаду й почати практичне використання російських коштів для українського відновлення.
Норвегія має всі підстави для такого кроку – колосальні резерви, стабільну економіку та потужну політичну позицію в НАТО. До того ж на тлі прибутків від газового експорту після 2022 року дедалі більше норвежців вважають, що країна повинна використати частину своїх ресурсів, щоб допомогти Україні, котра платить найвищу ціну за безпеку Європи.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Словаччина на підтримує жодну з пропозицій Європейського Союзу щодо використання заморожених активів країни-агресорки Росії для допомоги Україні. Річ у тім, що на думку прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, у разі реалізації цих пропозицій так чи інакше гроші підуть на зброю і вже “ніколи не повернуться”.
Джерело: OBOZ.UA
