11 вересня відбувся візит до Мінська заступника спецпредставника американського президента з питань України Джона Коула. За збігом обставин чи ні, але його візит майже збігся у часі з першою серйозною повітряною атакою Польщі з боку Росії. Особливої пікантності цьому надає той факт, що частина російських БПЛА порушила польський кордон через територію Білорусі, однак білоруські військові попередили про це своїх польських колег, що офіційно визнав начальник Генерального штабу Збройних сил Польщі генерал Вєслав Кукула.
Білорусь звільняє політв’язнів й отримує послаблення санкцій
Але спочатку потрібно вказати на практичні результати двосторонньої зустрічі, які готувались заздалегідь і, очевидно, не залежали від російської провокації в Польщі. Передусім варто відзначити домовленість про зняття американських санкцій із національної логістичної компанії “Белавіа” та ймовірне повернення американського посольства на територію Білорусі. Ще одним результатом візиту стала домовленість про звільнення 52 білоруських політв’язнів, серед яких 14 громадян інших, переважно європейських країн. Фактично, можна розцінювати це як наступний етап нормалізації відносин між США та Білоруссю, адже “діалогове вікно” з Мінськом Вашингтон відкрив ще навесні цього року, приділивши, за словами самого Коула, особливу увагу звільненню в’язнів. Результатом домовленостей став візит 20-21 червня цього року до Мінська спеціального посланця Кіта Келлога, коли було звільнено 14 політв’язнів, а 15 серпня відбувся дзвінок президента США Дональда Трампа Олександрові Лукашенку перед самітом в Анкориджі, який також сприйняли як неочікуваний жест підтримки білоруського режиму. Тут теж необхідно згадати про те, що нещодавно Дональд Трамп підписав виконавчий акт щодо створення статусу “країна, що підтримує незаконне утримання”. Цей статус передбачає надання Державному департаменту США повноважень накладати санкції, припиняти експорт і вживати інший необхідний тиск на ті країни, які незаконно утримують громадян США. При цьому останніх американців з білоруського ув’язнення було звільнено 30 квітня цього року. У цьому контексті Вашингтон у перспективі отримує політичні позитиви, звільнивши політв’язнів без явних поступок як економічних, так і політичних.
США збираються відновити роботу посольства в Білорусі
Крім того, більш вагомим політичним результатом потрібно вважати попередню домовленість про відновлення роботи посольства США в Мінську, що підтверджує подальші наміри Вашингтона забезпечити постійну присутність у Білорусі для подальших торгів і діалогу. Так Білий дім прагне з’ясувати, наскільки білоруський президент Олександр Лукашенко готовий діяти автономно від РФ в обмін на часткове розмороження відносин. У разі успіху США розраховують отримати для себе ще один канал комунікації та впливу на Росію через медіатора, який перебуває у тісних зв’язках із Кремлем. Зокрема, сам Коул зазначив з цього приводу: “Ми хочемо, щоб між нашими країнами розвивалися економічні відносини, розвивалася торгівля. Якщо якісь розбіжності між нашими країнами є, то нехай вони залишаються десь унизу, їх не треба витягувати на поверхню. Я знаю, що ми хочемо, щоб посольство повернулося, я знаю, що воно повернеться”.
Білий дім прагне не допустити нового російського вторгнення з території Білорусі
Однак найбільшу увагу потрібно звернути на те, що візит політичних представників США до Мінська відбувся напередодні старту 12 вересня спільних білорусько-російських військових навчань “Захід-2025”. Ціла низка преференцій для Білорусі, описаних вище, свідчить передусім про те, що Вашингтон прагне мати в особі Олександра Лукашенка передбачуваного “партнера”, який не допустить повторення лютого 2022 року, коли територію Білорусі було використано російськими військами для вторгнення в Україну. Повторення саме такого сценарію як для України, так і для Європи, зокрема Польщі та країн Балтії, воліють не допустити у Вашингтоні. Крім того, розміщення російської ядерної зброї в Білорусі змушує США до дипломатичних маневрів, знову ж таки – для збільшення передбачуваності дій офіційного Мінська.
Відтак тенденція до нормалізації відносин США та Білорусі свідчить передусім не про бажання “реабілітації” авторитарного режиму Лукашенка, а про необхідність побудувати контрольований канал комунікації та впливу як безпосередньо на саму Білорусь, так опосередковано й на Російську Федерацію, що може дещо знизити агресивність намірів Кремля щодо Східної Європи.
Джерело: OBOZ.UA
