Премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що Україна не повинна де-юре відмовлятися від окупованих Росією територій. Таку позицію він озвучив у Загребі під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який перебував у країні з офіційним візитом. Пленкович прямо порівняв нинішню ситуацію України з досвідом його країни, пережитим у минулому.
Позицію премʼєра Хорватії було оприлюднено під час спілкування з журналістами. Глава хорватського уряду також пояснив бачення Загреба щодо гарантій безпеки для України та підходів до можливих домовленостей з Росією. За його словами, поступки у питанні територіальної цілісності можуть мати довгострокові негативні наслідки.
“Проблема полягає в тому, що Росія спочатку хоче підписати угоду, а потім припиняти вогонь, але Коаліція охочих запропонувала спочатку припинення вогню як перший крок, а потім угоду як наступний”, – сказав він.
Досвід Хорватії
Андрей Пленкович наголосив, що позиція Загреба базується не на теорії, а на власному історичному досвіді. Він застеріг Україну від будь-яких кроків, які могли б юридично закріпити втрату частини територій.
За його словами, де-юре відмова від окупованих земель стала б небезпечним прецедентом. Премʼєр зазначив, що такий крок виглядав би як винагорода для агресора і створив би проблему, яку згодом було б важко пояснити та захистити на внутрішньому рівні.
“Україна ніколи не повинна де-юре відмовлятися від окупованої території. Це дуже важлива тема, тому що це буде винагородою для агресора або поступкою, яку неможливо буде захистити внутрішньо”, – підкреслив Пленкович.
Він також звернув увагу на ширший міжнародний контекст, у якому діє Росія. За словами премʼєра, Москва намагається використати війну проти України як інструмент для відновлення відносин зі Сполученими Штатами.
Російські цілі
Пленкович зазначив, що паралельно Росія прагне зняття санкцій та повернення до повноцінної присутності на міжнародній арені. У цьому процесі, за його словами, Україна розглядається Кремлем як засіб досягнення політичних цілей.
Водночас премʼєр Хорватії окремо зупинився на питанні безпекових гарантій. Він повторив, що хорватські війська не будуть розгорнуті на території України, але Загреб і надалі шукатиме інші формати підтримки.
Йдеться, зокрема, про політичну, енергетичну та інші види допомоги, які Хорватія вже надавала від початку повномасштабної війни. Пленкович нагадав, що його країна постачає Україні частину необхідних енергетичних технологій для відновлення інфраструктури після російських атак.
Гарантії безпеки
Андрей Пленкович також згадав про власний досвід України у питаннях міжнародних гарантій. Він нагадав про Будапештський меморандум, який, за його словами, не був належним чином підтриманий державами-підписантами.
Премʼєр зазначив, що цей приклад залишається важливим застереженням для Києва під час обговорення нових форматів безпеки. Саме тому, на його думку, будь-які домовленості мають спиратися на реальні механізми стримування, а не лише на політичні заяви.
Пленкович додав, що Хорватія послідовно підтримує оборонні зусилля України. Він наголосив, що в Загребі усвідомлюють ширший сенс цієї війни, адже йдеться не лише про захист української держави.
“Україна бореться не тільки за себе, вона бореться за європейську демократію та свободу”, – сказав він, коментуючи позицію хорватського уряду.
Військова допомога
Премʼєр Хорватії детально зупинився на обсягах допомоги, яку його країна вже надала Україні. За його словами, за останні кілька років уряд ухвалив 15 пакетів військової підтримки.
Останній із них було затверджено на засіданні уряду минулого тижня. Пленкович уточнив, що Хорватія також долучилася до Пріоритетного списку потреб України, відомого як PURL, який координує НАТО.
Цей механізм, за словами премʼєра, дозволяє закуповувати озброєння, що виробляється виключно у Сполучених Штатах. Таким чином, підтримка України здійснюється не лише на двосторонньому рівні, а й у ширшій координації з союзниками.
“Сьогодні ми говорили про наш внесок в Україну – дружню країну, жертву російської агресії“, – зазначив Пленкович.
Оборонні витрати
Окрему увагу премʼєр приділив темі оборонних витрат Хорватії. Він повідомив генерального секретаря НАТО про виконання зобовʼязань, узятих країною в попередні роки.
За його словами, 2025 рік завершився з показником витрат на оборону на рівні 2,78 відсотка ВВП. Це перевищило бюджет Міністерства оборони, який сягнув 1,9 мільярда євро.
Пленкович наголосив, що значна частина коштів була спрямована на модернізацію. Частка таких витрат становила 34 відсотки за мінімальної вимоги НАТО у 20 відсотків.
Він додав, що ці зусилля супроводжувалися закупівлею сучасних систем озброєння. Серед них – самохідні гаубиці Caesar та танки Leopard.
Премʼєр Хорватії також повідомив про використання нових фінансових механізмів у сфері оборони. Йдеться, зокрема, про кредити SAFE, які дозволяють фінансувати витрати на оборону в середньостроковій перспективі.
За його словами, в межах цього інструменту Хорватія запросила 1,7 мільярда євро. Ці кошти планують спрямувати на покриття оборонних потреб у найближчі роки.
Пленкович підкреслив, що нині Європа та світ перебувають у складних умовах. Серед ключових викликів він назвав глобальні загрози, триваючу російську агресію проти України та проблеми з дотриманням міжнародного права.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як хорватський уряд ухвалив 15-й пакет допомоги Україні. Він передбачає передачу обладнання виробництва та заходи з технічної підтримки енергосистеми. Загальна вартість допомоги, яку отримає наша держава, становить 625 тисяч євро.
Джерело: OBOZ.UA
