Наразі жодного законопроєкту в Україні про відкриття банківської таємниці податковій у Верховній Раді немає, і шансів ухвалити його до кінця скликання теж немає. Банківська таємниця діє, і її можна розкрити лише у визначених законом випадках, а саме у разі податкового боргу, верифікації державних виплат або за рішенням суду чи запитом правоохоронців.
Про відсутність будь-яких рішень щодо розкриття банківської таємниці повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”). У мережі активно поширюється інформація, що вже цьогоріч податкова служба України отримає повний доступ до банківських рахунків громадян – зможе бачити суми коштів, а головне – їхнє походження.
Новина спричинила хвилю занепокоєння серед українців: люди почали масово обговорювати можливий “кінець банківської таємниці” та посилення контролю над кожною гривнею. Однак, як з’ясувалося, на практиці ситуація виглядає значно інакше, а гучні заголовки – це радше перебільшення, ніж реальна загроза.
Гетманцев прямо спростував цю інформацію й заявив, що вона – фейкова. “Ні, в Комітеті Верховної Ради нема жодного законопроєкту щодо розкриття банківської таємниці про ваші рахунки податковій. І ні, до кінця цього скликання Верховної Ради нема жодного шансу, що такий законопроєкт буде прийнятий”, – написав він у себе в соцмережах.
Він також наголосив, що зараз просто не існує ініціативи, яка би передбачала автоматичний доступ податкової до банківських рахунків українців. А всі гучні заголовки – спекуляції, що не мають під собою законодавчого підґрунтя.
Попри емоційні реакції, варто розуміти: українське законодавство вже допускає можливість розкриття банківської таємниці, але тільки в певних випадках і за чітко визначеною процедурою. Банківська таємниця може бути розкрита податковим органам на письмовий запит, зокрема:
- у випадках податкового боргу;
- під час перевірки;
- у межах судових чи кримінальних розслідувань.
Доступ до банківської таємниці мають і інші державні органи: Мінфін (під час перевірки претендентів на пенсії, субсидії тощо), нотаріуси, правоохоронці, судові виконавці, але тільки в межах своїх повноважень і за офіційним запитом. Тобто вже зараз існують механізми розкриття інформації про рахунки, але вони не є масовими і не стосуються всіх громадян.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, українці, які продають особисті речі (наприклад, одяг, побутову техніку тощо) на інтернет-майданчиках, не наражаються на штрафи або інші методи впливу з боку Держподаткової служби. Податківці працюють лише з тими, хто у великих масштабах продає нові речі та не сплачує з цього податків на мільйони гривень.
Джерело: OBOZ.UA
