15 вересня у Черкасах відбудеться третій благодійний марафон у рамках Ліги забігів “RUN 4 VICTORY”. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку місцевої 118-ї бригади ТРО.
Марафон організовують спортивна спільнота “Характер” та Благодійний фонд “МХП Громаді”. Спонсорами забігу є Міжнародна компанія МХП та Центральний Хаб МХП. Захід реалізовують за підтримки Черкаської ОВА та міськради.
На марафоні у Черкасах буде доступна інклюзивна траса з дистанцією у 2 км для учасників із порушеннями опорно-рухового апарату та ампутаціями.
“Такі заходи зараз потрібні. По-перше, це благодійний забіг у підтримку 118-ї ТрО. Також важливо, що завдяки марафонам, відбувається популяризація спорту й здорового способу життя”, – каже ветеран, засновник вітрильної школи для дітей та учасник змагань “Ігри нескорених” Сергій Прядка.
Реєстрація на третій благодійний марафон у рамках Ліги забігів “RUN 4 VICTORY” у Черкасах триватиме до 11 вересня включно. Щоб зареєструватися, потрібно внести добровільний донат.
До 2014 року Сергій Прядка жив і працював у Польщі. Займався виробництвом вікон. Коли дізнався про Іловайський котел, вирішив повернутися в Україну, бо не зміг залишатися осторонь.
“Колись навчався в автошколі на військових машинах, то мав досвід і знав, що мої навички знадобляться. Тому вирішив піти добровольцем на фронт. У 2015-му повернувся в Україну й підписав контракт”, – згадує ветеран.
Сергій Прядка воював у складі 54-ї ОМБр ЗСУ. Брав участь у боях на Світлодарській дузі й біля Попасної. Зараз ці території тимчасово окуповані ворогом.
“Страшно було постійно, бо це війна. Був водієм зенітної установки, потім головним сержантом кулеметного взводу й виконував обовʼязки командира взводу. Це було найважче. Коли керуєш людьми, то відчуваєш більшу відповідальність. Згодом мене поставили командиром відділення з підвозки палива, бо я до всього відповідально ставився. Водночас ремонтував машини”, – розповів Сергій.
Ветеран каже, що після 24 лютого 2022 року характер бойових дій значно змінився. Росіяни почали більш інтенсивно обстрілювати українські позиції, використовують авіацію та новітні зразки озброєнь.
2 лютого 2017 року Сергій перебував на Світлодарській дузі поблизу селища Луганське. Під час евакуації бійців отримав поранення.
“Вивозив хлопців і в машину протитанкова ракета влетіла. Хлопці надали мені допомогу, дочекався евакуації. Мені відірвало праву ногу, а ліву – подробило. Був відкритий перелом”, – згадує ветеран.
Після повернення з фронту Сергій почав займатися спортом. Брав участь у змаганнях для ветеранів. У 2022 році здобув золоту медаль за штовхання ядра в “Іграх Нескорених”.
“Найбільше допомагали підтримка дружини і спорт. Спершу було так, що мене волонтери харківські витягували на змагання. Я брав участь і в “Силі нації”, і в “Іграх героїв”. Це було мені потрібно, щоб тримати себе в кращій формі. Зараз намагаюся мотивувати інших хлопців”, – додає він.
Чотири роки тому Сергій Прядка відкрив першу в Черкасах школу вітрильного спорту. Туди приймають дітей від 9 років. Під час навчання вихованці проходять теорію – у холодну пору року, і практику – переважно влітку.
“Якось знайомі запросили в яхт-клуб. Раніше не мав такого досвіду, але того разу сподобалося. Почав цікавитися, чи є школи у Черкасах, але їх не було. Так вирішив започаткувати свою. Ніхто в те не вірив, мовляв спробуємо й нічого не вийде. Ми почали з трьох човнів. Нам їх подарувала київська спортивна школа олімпійського резерву. За чотири роки вже маємо понад 30 човнів. Лише минулого року придбали пʼять нових ліцензованих човнів, щоб діти різного віку могли займатися й виступати на Чемпіонаті України. Хочемо ще кілька адаптованих човнів придбати, щоб могли займатися також і ветерани. На воді ти відпочиваєш і не помічаєш навіть, що фізично працюєш”, – говорить ветеран.
Від заснування школу підтримує міжнародна компанія МХП. Купують човни, замінюють вітрила перед чемпіонатами, зазначив Сергій Прядка. Також планують придбати нові тренажери для ветеранів у спортивні зали міста.
“У школі вчаться переважно мешканці Черкас. Деякі з Харкова приїхали й у нас займаються. А так в основному черкащани. Плануємо розширятися, але мабуть уже після війни. Хочемо відкривати нові відділення. Завдяки нам торік у Черкасах проводили Чемпіонат України з вітрильного спорту. Востаннє у нас він був у 1960-х. Тобто ми популяризуємо спорт. Так само нещодавно почався табір, де діти з прифронтових регіонів можуть під вітрилами у нас ходити”, – розповідає чоловік.
Зараз Сергій регулярно займається спортом. Тренується у залі тричі на тиждень по дві години. Робить кардіо й спеціальні комплекси силових вправ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Біг допомагає зрозуміти можливості свого тіла” – як спортсмени готуються до третього благодійного забігу на підтримку військових
“Завдяки спорту я набагато краще почуваюся. Також під час тренувань можу поспілкуватися з іншими ветеранами. Хлопці бачать, що я в залі – і приходять також. Зараз в Україні багато тренерів, що займаюся з ветеранами з ампутованими кінцівками. У 2019-му мене ніхто не хотів брати, бо не розуміли, як це робити. Мій теперішній тренер сказав: “Я не знаю, як, але давай спробуємо”. Потроху почали займатися, і в результаті потрапив у збірну “Ігор Нескорених”, – каже він.
Ветеран запевняє, що в Україні повинні звертати більше уваги на інклюзивність. Однак справжні зміни на краще будуть тоді, коли це питання буде достатньо регулюватися на державному рівні.
“Наприклад, не давати дозвіл на будівництво, доки аптека чи магазин не буде пристосований для людей з інвалідністю. Щоб не поставили там пандус для галочки, на який ніхто ніколи не виїде. Це все треба починати на законодавчому рівні. Важко, коли ти приїжджаєш до магазину й не можеш припаркуватися, бо всі місця зайняті. Ще й саме суспільство має змінитися, адже багатьом байдуже”, – говорить Прядка.
Коли Сергій їздив на змагання в Нідерланди, то був приємно здивований розумінням з боку людей.
“За кордоном ти не відчуваєш, що в тебе немає ноги. В Україні в магазин підеш і чуєш за спиною: “А чого він вдома не сидить?”. У нас думають, що людина з інвалідністю має сидіти вдома. Це все тягнеться з радянських часів. Але зараз уже все змінилося. Ми пересуваємося на автомобілях і немає цієї “обмеженості” у можливостях”, – наголошує ветеран.
До забігу в Черкасах долучаться друзі-ветерани Сергія Прядка. Деякі долатимуть дистанцію на інклюзивній трасі. Ветеран закликає українців активно долучатися до благодійного проєкту.
Обрати дистанцію на марафоні можна самостійно – 2, 5, 10 або 21 км. Для дітей будуть доступні забіги на 200, 400 або 800 м. Для реєстрації, потрібно внести добровільний донат. Долучитися до марафону також можна онлайн.
Джерело: Gazeta.ua
