У Молдові в неділю, 20 жовтня, відбулися вибори президента, а також референдум щодо змін до Конституції з метою вступу країни до Європейського Союзу. Після обробки 85% протоколів (результати поки що дуже попередні) на першому місці була чинна лідерка Молдови та давній друг України Майя Санду, на другому – її головний опонент, проросійський політик Олександр Стояногло.
Виборчі дільниці відкрилися о 07:00 і працювали в основному до 21:00. Усі подробиці щодо перебігу виборів і референдуму читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Хто висувався в президенти Молдови
Загалом за пост президента Молдови борються 11 кандидатів, що є найбільшою кількістю після повернення до прямих президентських виборів 2016 року.
Серед них – чинна президентка Майя Санду (партія “Дія і солідарність”), проросійські політики Олександр Стояногло (“Партія соціалістів”) та Ренато Усатий (“Наша партія”).
Інші кандидати:
– Василь Тарльов (“Майбутнє Молдови”), колишній прем’єр-міністр;
– Іон Кіку (PDCM), колишній прем’єр-міністр;
– Октавіан Цику (блок “Разом”), колишній депутат парламенту;
– Ірина Влах, незалежний кандидат, колишній башкан Гагаузії;
– Андрій Нестасе, незалежний кандидат, колишній голова МВС;
– Тудор Ульяновський, незалежний кандидат, колишній міністр закордонних справ;
– Наталія Морарь, незалежний кандидат, журналіст;
– Вікторія Фуртуне, незалежний кандидат, колишній прокурор Антикорупційної прокуратури.
Президентка Санду, проголосувавши на виборах та референдумі, сказала журналістам:
“Цієї неділі ми маємо ухвалити два важливі рішення. А голосування на референдумі визначить нашу долю на багато десятиліть уперед”.
Проголосував і кандидат Стояногло.
“Сьогодні разом із сім’єю голосував за сучасну, мирну, успішну Молдову. Молдову, у якій дотримуватимуться прав громадян незалежно від мови спілкування, етносу та політичних поглядів”, – сказав він після відвідування виборчої дільниці.
Також він додав, що не проголосував на референдумі за євроінтеграцію, оскільки не підтримує позицію уряду та “референдум, який не пов’язаний з європейською ідеєю, а зі зміною конституції”. При цьому Стояногло заявив, що нібито є “адептом європейської інтеграції”.
На виборчій дільниці проголосував і кандидат Ренато Усатий.
“Ми із сім’єю проголосували за те, щоб на чолі країни була людина, яка відповідає за все. Потрібен президент, який робить все, що потрібно громадянам. Закликаю громадян виходити на вибори, кожен голос має значення для Молдови”, – заявив Усатий пресі.
Як зазначають російські незалежні ЗМІ, Кремль доклав величезних зусиль і витратив дуже великі гроші, щоб провести в президенти Молдови проросійського кандидата.
Фактично російському натиску протистоїть поодинці Майя Санду, яка прагне обратися на другий термін, та партія PAS (“Дія і солідарність”), яка її підтримує та яка має більшість у нинішньому парламенті.
Попередні результати виборів президента
Опрацювавши 18% протоколів, ЦВК країни заявила, що Санду перебувала на першому місці, а Стояногло – на другому.
Після обробки 40% протоколів Санду нарахували 35,06% голосів, Стояногло – 29,4%. Третім був Ренато Усатий.
Після підрахунку 50% протоколів (або приблизно третини бюлетенів), попередні результати виглядали так: Санду – 35,56%, Стояногло – 29,31%.
ЦВК, опрацювавши 85% протоколів президентських виборів, нарахувала в Санду 37,08% голосів, а у Стояногло – 29,1%.
Попередні результати референдуму
Після обробки 30%, а також 40% протоколів за зміну Конституції та включення європейського вектора налічувалося менше голосів, ніж проти цього.
Попередньо (коли у ЦВК опрацювали 50% протоколів), 43,5% були за внесення європейського вектора до Конституції, проти – 56,5%.
Згідно з результатами понад 85% протоколів, голосів за було 45,35%, проти – 54,65%.
Які шанси пророкували кандидатам
Головним претендентом на президентську посаду перед волевиявленням називали нинішню очільницю Молдови. Майю Санду. Соцопитування говорили, що вона могла б у першому турі отримати від 24,5% до 35,5% голосів виборців, пише молдовське видання NewsMaker.
Санду неодноразово висловлювала підтримку Україні в боротьбі з РФ.
Головним її опонентом молдовські політологи вважають колишнього генпрокурора країни та ексзаступника голови парламенту Олександра Стояногло.
Стояногло – висуванець лівої проросійської Партії соціалістів. Його потенційна електоральна підтримка, згідно з опитуваннями, – від 9,9% до 12% голосів виборів.
Наступний – політик з напівкримінальним минулим та паспортом РФ Ренато Усатий. Його “Наша партія” нібито виступає і проти ЄС, і проти Митного союзу з Росією.
Усатий міг би набрати від 6,2 до 11,6% (згідно з результатами різних опитувань).
Перемогу у виборах має отримати кандидат, який набере абсолютну більшість голосів (більше 50%). Якщо цього не станеться, за два тижні буде проведено другий тур, у якому візьуть участь двоє кандидатів з найбільшою підтримкою виборців.
Як проходили вибори й референдум у Молдові
Очікувалося, що в нинішньому голосуванні візьмуть участь понад 3 млн осіб, але зробили це трохи більше 1,5 млн громадян.
Загалом у Молдові було відкрито 1957 виборчих дільниць. До голосування могли долучитися громадяни, які мешкають за кордоном, – у 37 країнах відкрили 234 виборчі дільниці.
Крім цього, вперше громадяни Молдови у США, Канаді, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії могли віддати свій голос поштою.
Для мешканців невизнаного та непідконтрольного Кишиневу лівобережного Придністров’я було відкрито 30 ділянок на правому березі Дністра, влада “ПМР” обіцяла забезпечити до них вільний доступ.
Екзит-полів не проводилося через відсутність заявок на їх проведення. Прессекретарка ЦВК Родіка Сирбу пояснила, що термін подання документів був до 13 жовтня. Тому, за її словами, будь-які можливі опитування “за кого ви проголосували” на виході з дільниць будуть вважатися неавторизованими і “їх дані не можуть публікуватися”.
І вибори, і референдум визнані такими, що відбулися.
До 15:00 проголосували понад 1 млн виборців, понад 120 тис. громадян Молдови віддали свій голос за кордоном.
На 16:00 кількість тих, хто проголосував, збільшилася до понад 1,14 млн (39,4% від кількості виборців, включених у списки).
Станом на 18:00 – усього близько 1,35 млн. громадян, а також за кордоном – понад 180 тис. осіб.
Президентські вибори визнають такими, що відбулися, якщо в них взяли участь не менше 30% виборців.
Конституційний референдум у Молдові до вечора 20 жовтня також відбувся. На 19:00 свою думку щодо євроінтеграції висловили 1,23 млн молдаван, тобто 42,44%. Найбільш активними були мешканці Дондюшан, Кріулян, Фалешт, Тараклії.
Як відомо, Молдова є унітарною парламентською республікою та нейтральною державою, що прописано в її Конституції, ухваленій 29 липня 1994 з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000 року.
Президент Молдови обирається на строк чотири роки на засадах прямого рівного виборчого права шляхом таємного голосування.
Прем’єр-міністр Молдови призначається президентом після голосування за відповідну кандидатуру в парламенті. Кандидатуру на голосування подає також президент відповідно до результатів консультацій з парламентськими фракціями.
Як повідомляв OBOZ.UA, український нардеп, голова комітету Верховної Ради із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявив, що Молдова остаточно вирішила обрати європейський шлях, але Москва намагається маніпуляціями на виборах залишити Кишинів у сфері власного впливу. За словами парламентаря, президентські вибори та референдум у Молдові є важливою подією для України.
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасимов повідомляла, що РФ витратила близько 100 млн євро на дезінформацію та дестабілізаційні операції, щоб зірвати вибори в Молдові. У майбутньому Кремль може застосувати таку саму тактику і в інших країнах, якщо вона виявиться успішною.
Джерело: OBOZ.UA
