В Україні низка нардепів ініціювала обмеження зарплат чиновників у 2026 році до 80 тис. грн. Це може зачепити тисячі чиновників, які очолюють департаменти, мають велику вислугу років та значний стаж. Зараз у системі оплати праці держслужбовців існують чималі перекоси.
Прем’єр-міністерка (за законом ця посада не вважається державною службою), у якої чи не найбільша відповідальність, отримує значно менше, ніж, наприклад, один із заступників держсекретаря уряду. Ще більший перекіс – у зарплатах чиновників у Києві та регіонах.
Про те, скільки зароблять українські держслужбовці та в яких відомствах найкращі умови, – читайте в матеріалі OBOZ.UA.
У чиновників різко зросли зарплати
Міністерство фінансів у своїй аналітичній платформі показує рівень середніх заробітних плат чиновників і після кожного оновлення даних провокує новини з гучними заголовками про захмарні заробітки чиновників. Наприклад, дані за липень показують, що середня зарплата українського чиновника становить 62,6 тис. грн.
Щоправда, дані за вересень демонструють, що рівень зарплат знизився до 59 тис. грн. Такі стрибки – наслідок особливості розрахунків. При цьому насправді зарплати так різко не змінювались. Крім того, абсолютна більшість українських чиновників зарплату в 60 тис. грн ніколи не отримувала.
Наприклад, зараз у Києві Міністерство фінансів шукає головного спеціаліста протокольного відділу. Це має бути українець із вищою освітою та знанням англійської мови. Зарплата – 29 184 грн. “Участь у підготовці пропозицій до Бюджетної декларації на середньостроковий період за бюджетними програмами Міністерства; участь у підготовці бюджетних запитів на середньостроковий період за бюджетними програмами Міністерства”, – йдеться в описі вакансії.
І це при тому, що в Мінфіні – одні з найвищих зарплат серед органів центральної виконавчої влади. Головний спеціаліст – фактично найнижча посада, старт кар’єри.
У Мінсоці заступнику начальника відділу міжнародного співробітництва та протоколу пропонують 38 046 грн. І якщо для киян такі зарплати можуть здатись невисокими, то регіональні чиновники можуть лише мріяти про такі доходи. Наприклад, Національна служба здоров’я України шукає в Одесі головного спеціаліста відділу роботи з надавачами медичних послуг. Оклад – 13 633 грн. Всього можна отримувати близько 17 722 грн. Адміністратор у ЦНАП Деснянського району Києва може заробляти 17 043 грн.
Зараз на Єдиному порталі вакансій розміщено 1681 вакансія для чиновників. Серед них:
- всього 266 вакансій із зарплатою від 25 тис. грн;
- найбільша зарплата – 41,6 тис. грн (стільки пропонують у прифронтових регіонах);
- зарплата понад 40 тис. грн – усього в 56 вакансіях;
- зарплата до 10 тис. грн – у 134 вакансіях (8% від загальної кількості);
- зарплата до 15 тис. грн – у 653 вакансіях (38,8% від загальної кількості);
- зарплата до 20 тис. грн – у 1153 вакансіях (68,6% від загальної кількості).
Якщо орієнтуватись на цю статистику, щонайменше серед доступних вакансій абсолютна більшість пропозицій – із заробітною платою до 20 тис. грн.
Щоправда, на деяких посадах дійсно можна заробляти значно більше ніж 60 тис. грн. Наприклад, у директорів департаментів в уряді оклади складають 70 689 грн. І це без урахування премії, розмір якої може бути близько 30%.
Кому з чиновників платять найбільше: відомства та посади
Найбільше чиновники заробляють у колегіальних органах влади. Зазвичай там немає роздутої штатки й більша кількість “начальників”. Наприклад, у Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), середня зарплата станом на вересень складала 87 тис. грн.
Середня за рік зарплата у НКРЕКП – 94,1 тис. грн.
На другому місці за рівнем зарплат опинилось НАЗК. Тут зарплата у вересні була вищою, ніж у НКРЕКП (99,1 тис. грн), однак середня зарплата у 2025-му склала 92,9 тис. грн.
На третьому місці за рівнем доходів – Антимонопольний комітет. У вересні тут у середньому заробляли 93,5 тис. грн, якщо зважати на статистику зарплат від початку року, то цей показник становить 86,8 тис. грн.
Апарат Верховної Ради опинився на четвертому місці (77,2 тис. грн від початку року та в середньому 72,6 тис. грн – у вересні).
Ну і на п’ятому місці за рівнем заробітних плат – Рахункова палата. У середньому за рік доходи тут склали 73,1 ти. грн, а у вересні – 72,3 тис. грн.
Цікаво, що серед посадових осіб найвищі зарплати не у прем’єр-міністерки чи у міністрів (ці політичні посади не вважаються державною службою).
Наприклад, член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік у середньому отримував 264 217 грн, тоді як прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, як повідомили OBOZ.UA в Кабміні у відповідь на запит, у вересні 2025-го заробила всього лише 90 662 грн.
- Перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у вересні заробив 90 545 грн;
- Віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка – 90 142 грн;
- Віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба – 90 833 грн;
- Державний секретар Кабінету міністрів Костянтин Мар’євич – 97 743 грн.
А один із заступників Мар’євича, Віталій Чапля, у вересні заробив навіть більше, ніж прем’єрка. Його заробітна плата на руки склала 130 058 грн. “Секрет” таких заробітків – стаж. Лише надбавка за вислугу років у чиновника склала понад 44 тис. грн. Зазначимо, Чапля – учасник бойових дій. На посаду в уряд він був призначений у грудні минулого року. А до цього працював начальником оперативно-військового управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ).
Варто наголосити, що зарплати чиновників не можуть розглядатись окремо від ситуації на ринку праці загалом. У бюджеті на 2026 рік мінімальна зарплата встановлена на рівні всього лише 8 647 грн. Водночас зараз у більшості вакансій вчителям пропонують зарплати на рівні 15-16 тис. грн. Зарплати чиновників мають бути високими, однак не можна допускати значного розриву між оплатою праці чиновників й інших бюджетників.
Джерело: OBOZ.UA
