22 грудня у серці Києва вшанували пам’ять маленьких “Янголів спорту”, які через криваве російське вторгнення в Україну більше ніколи ніколи не переступлять поріг своєї тренувальної зали і не вийдуть на старт. У неділю Софійський собор заповнили десятки людей, вони згадували найрідніших і писали імена загиблих дітей-атлетів на унікальних іконах.
У проєкті “Янголи спорту”, який створив Спортивних комітет України у квітні 2022 року, вже понад 600 імен атлетів, життя яких забрала РФ. Серед них 22 дитини – маленькі атлети, які тільки-но починали свій шлях до великих перемог або вже мали власну скарбничку з нагородами. Наймолодша жертва російських терористів – Матвій Марченко. 6-річний каратист із Києва, який вже вмів працювати на результат, але ле ракетна атака на Київ улітку 2025-го перервала життя малечі.
“Майже кожного дня згадуємо той день. Це було 31 липня, коли у наш будинок прилетіла ракета. Ми дивом вижили, а Матвійко наш, на жаль, ні. Тому, по-перше, я хочу сказати батькам: бережіть своїх дітей. Майно і все інше можна придбати, а життя не повернеш. І реагуйте на тривогу. Ми теж думали, що воно пролетить, але, на жаль, не пролетіло. Час не повернеш і дитину теж”, – з болем згадав батько Матвія.
“Дякую всім, що ми можемо тут на весь світ сказати, як нам зараз важко, що ми переживаємо. І діти гинуть майже кожного дня. Сподіваємося, що Україна переможе, все закінчиться, і діти більше не будуть гинути”, – додав горюючий чоловік.
Як ніхто розуміє Марченка-старшого мати 11-річного Марка Матяша-Мирного Тетяна. З трирічного віку її син грав у футбол, а також захоплювався баскетболом, любив танцювати та мріяв про кіберспорт. У вересні 2024-го року Марк відсвяткував у Харкові 11-й День народження, а 30 жовтня російська авіабомба влучила у 9-поверхівку на Салтівці, де мешкала родина хлопчика.
Маленько спортсмена дістали з-під завалів із тяжкими травмами голови та численними переломами. Медики боролися за його життя протягом 30 хвилин, але врятувати не змогли. Тетяна дізналась про загибель сина не одразу, адже також ледь не загинула і потрапила до реанімації з численними травмами хребта, пробитими легенями і іншими серйозними пошкодженнями.
Жінка перенесла три операція і не змогла потрапити на похорон Марка, але лікарі дозволили принести до реанімації телефон, щоб Тетяна змогла попрощатися з головною людиною свого життя.
“Ця історія народилась із болю батьків, які втратили своїх дітей. І з мого особистого болю. В якийсь момент я зрозуміла, що мовчати – це означає погодитися. А я не хочу погодитися з тим, що Росія вбиває дітей. І про це треба говорити голосно, бо це не політика, не статистика. Це – діти. Звичайні діти, які ходили до школи, мріяли, малювали і насолоджувались життям, а його обірвали”, – ледь стримуючи сльози, зазначила Тетяна.
“У батьків, які втратили своїх дітей, всередині порожнина, яку нічим не можна заповнити. Це біль. І це не чиясь окрема історія, а трагедія усього людства. І якщо ми справді хочемо миру, то маємо починати з правди – пам’ятати і говорити”, – підсумувала Матяш-Мирна.
Під час церемонії вшанування під склепіннями собору лунали співи хору імені Миколи Лисенка й за участі правнука відомого композитора.
А імена загиблих дітей писали на унікальних іконах, які були створені на ящиках з-під боєприпасів та уламках авто. За словами голови Спорткомітету України Іллі Шевляка, цю ідею запропонував іконописець, художник і письменник Олександр Клименко.
“Він прагне поєднати написання ікон з вписуванням імен дітей, що викликало в нас великий інтерес. Це має глибокий символічний зміст, адже ікони створюються на коробках від зброї, що асоціюється зі смертю, в той час як самі ікони уособлюють світло і життя. Особливо символічно вшановувати пам’ять дітей напередодні Різдва Христового, адже їхні історії знайшли відображення в проекті “Янголи спорту”, – відзначив президент Спорткомітету і офіцер спецпідрозділу “Артан”.
Маленькі “Янголи спорту”: Марк Матяш-Мирний (11 років, Харків), Артем Мардзявко (11, Миколаїв), Карина Бахур (17, Берестин), Кирило Кулик (10, Кривий Ріг), Матвій Марченко (6, Київ), Олексій Петренко (16, Березня), Катерина Лисенко (11, Запоріжжя), Максим Симанюк і Анастасія Симанюк (10 і 8, Київ), Денис Мельник (15, Одеса), Володимир Рудаков (16, Маріуполь), Романа Мясоєдова (17, Маріуполь), Трохим Бичко (10, Харків), Назар Зуй (13, Макіївка/Маріуполь), Віра Бірюкова (17, Мішково-Погорілове), Аріна Шнабська (12, Херсон), Вікторія Івашко (9, Київ), Марія Лебідь (15, Дніпро), Дмитро Євдоченко (15, Київ), Аліна Перегудова (14, Маріуполь), Артем Прийменко (16, Суми), Катерина Дяченко (11, Маріуполь).
Джерело: OBOZ.UA
