Російська Федерація нарощує виробництво плануючих бомб, якими б’є по Харкову, Сумам, Запоріжжю та прифронтових містах. При цьому літаків-носіїв для них більше не стає.
Зміст
- Як росіяни могли наростити виробництво УМПБ
- Що це таке і в чому відмінність від бомб з УМПК
- Чим небезпечні плануючі бомби УМПБ Д-30СН
- Більше УМПБ – більше ударів по Україні?
- Як могла б відповісти Україна та що для цього треба
Як росіяни могли наростити виробництво УМПБ
Росіяни активізували випуск УМПБ Д-30СН із доведеною дальністю від 90 км. І незважаючи на те, що їх почали активно застосовувати лише у березні 2024 року з ударів по Харкову та містах на Донбасі, зараз спостерігається досить стрімке масштабування виробництва.
Зокрема, про це говорять серійні номери на уламках боєприпасів, опубліковані профільним Telegram-каналом “Соняшник”, присвяченим Повітряним силам України.
За його даними, якщо за зиму країна-агресор випустила 110 УМПБ, то навесні вийшла на показники близько 160, а влітку – понад 600 одиниць на місяць.
“Ці цифри завищені, але від цього легше не стало. Сам факт збільшення виробництва каже, що ці боєприпаси хоч і дорогі, проте виправдали себе на полі бою”, – зазначають автори каналу.
Зазначимо, прильоти таких боєприпасів фіксувалися не лише у Харкові чи Сумах, пара таких бомб нещодавно вдарила по Запоріжжю.
З останніх можна виділити удар по Слов’янську 7 жовтня. В результаті було пошкоджено шість багатоквартирних будинків, адміністративну будівлю та автомийку. Загинула одна особа, ще шестеро отримали поранення, серед них 2-річна та 13-річна дівчинки.
Або удар по Харкову та передмісті 2 жовтня за допомогою двох літаків Су-34 із Бєлгородської області. За даними контролю систем ППО швидкість УМПБ становила 600 км/год. У Харкові дві бомби впали на відкритій місцевості, третя влучила в п’ятиповерхівку, внаслідок чого травми різного ступеня тяжкості отримали 10 осіб.
Що це таке і в чому відмінність від бомб з УМПК
Через швидку модернізацію російських авіабомб легко заплутатися в абревіатурах УМПК та УМПБ.
УМПК – це універсальний модуль планування та корекції. Він використовується для переобладнання звичайних фугасних авіабомб (ФАБ) на кориговані КАБи шляхом обладнання крилами, хвостовим блоком з керованим оперенням і модулем навігації ГЛОНАСС/GPS. Базовий комплект збільшує дальність до 60-70 км.
УМПБ – уніфікований міжвидовий плануючий боєприпас. Тобто плануюча авіабомба із вбудованими крилами, керованим хвостовим оперенням та блоком навігації. Але для збільшення дальності така бомба обладнується ще й реактивним двигуном. Орієнтовна загальна маса – 250 кг.
Калібр боєприпасу 300 мм вказує на те, що росіяни розробляли його для системи “Торнадо-С”. Ця система обладнана супутниковою навігацією ГЛОНАСС та новим пультом керування вогнем, що дозволяє індивідуально виставляти польотне завдання для кожного боєприпасу. Заявлена дальність Д-30СН із “Торнадо-С” може досягати до 200 км. Дальність при запуску з літаків – від 90 км.
Також різниця в тому, що УМПБ – це готовий авіаційний плануючий боєприпас, тоді як УМПК являє собою комплект для оснащення бомб і перетворення їх на КАБи.
Чим небезпечні плануючі бомби УМПБ Д-30СН
Власне, в дальності від 90 км і є головна небезпека Д-30СН, пояснює авіаційний експерт Валерій Романенко.
“Вони на 20-30 км більш далекобійні, ніж бомби з УМПК. Вони аеродинамічно кращі, а ще можуть запускатися з більшої кількості платформ. Крім запуску із ракетних систем залпового вогню “Смерч” та “Торнадо”, наприклад, якщо росіяни розгорнуть важкі БПЛА С-70 “Мисливець” (нещодавно такий був збитий “дружнім вогнем” над Костянтинівкою, – ред.), то зможуть підвісити на них до чотирьох таких бомб”, – розповів він РБК-Україна.
За потужністю вони приблизно відповідають ФАБ-250, тобто мають загальну масу 250 кг, маса бойової частини (вибухової речовини) – близько 100 кг.
Звичайно, це менше ніж у ФАБ-500 або ФАБ-1500, які окупанти застосовують на фронті.
За останній рік усі успіхи росіян на фронті пов’язані виключно із застосуванням КАБів.
“Вони намагалися прорвати нашу ППО, щоб закидати звичайними бомбами. Але це, як пишуть західні експерти, закінчилося приголомшливою поразкою. Провалом спроби осучаснити методи прориву протиповітряної оборони, які у них загалом десь часів кінця минулого століття”, – додав Романенко.
На жаль, противник швидко знайшов дієвий метод і тепер запускає авіабомби з відстані кілька десятків кілометрів від лінії фронту, щоб не підставляти свої літаки під зенітно-ракетні комплекси України.
Більше УМПБ – більше ударів по Україні?
Може здатися, що нарощування виробництва може призвести до того, що росіяни почнуть частіше бити УМПБ по цілях в Україні. Але це не зовсім так.
“Щоб доставити бомбу, потрібні носії. А їхня кількість у Росії зростає не такими темпами. Незважаючи на те, що вони зупинили виробництво цивільної авіації, щороку виробництво бойових літаків падає на 15-20%. Цього року випустили всього два Су-57, хоча мали десь 10-15. Тобто у них просто не вистачає носіїв, щоб збільшити інтенсивність ударів”, – пояснює Романенко.
Нинішня інтенсивність висока тому, що ворожі Су-34 працюють “конвеєром”. На сьогодні вони завантажені, а Су-25 не можуть забиратися на висоту, з якої запускаються УМПБ.
Звичайно, противник міг би відмовитися від КАБів із модулями планування та корекції на користь УМПБ. Але це малоймовірно, тому що 100-кілограмова бомба є малоефективною при ударах по польових укріпленнях та міській забудові.
“Обвального посилення скидів не буде. Але те, що вони зроблять великі запаси, нічого хорошого я теж у цьому не бачу”, – наголосив експерт.
Як могла б відповісти Україна і що для цього треба
РБК-Україна неодноразово писало про те, що збивати КАБи в польоті надзвичайно складно, тому найефективніший спосіб – знищення літаків-носіїв. Як вихід – посилення протиповітряної оборони далекобійними комплексами, які збиватимуть літаки. Але ще краще – бити по них на землі, на аеродромах базування.
Щодо зенітно-ракетних комплексів, то нещодавно додатковий Patriot передала Румунія. Ще одну батарею анонсували американські партнери. Валерій Романенко сподівається, що посилення такими системами дозволить хоча б частково вирішити проблему КАБів, наприклад, для Харкова чи Запоріжжя. Проте розміщення неподалік фронту загрожує знищенням Patriot.
Зазначимо, цього тижня в російських пабліках з’явилося відео з ураженням пускової установки та радіолокаційної станції ймовірно в Дніпропетровській області. За словами тимчасового в.о. начальника управління комунікацій Повітряних сил Юрія Ігната, ворог лише пошкодив кілька одиниць техніки. І цей підрозділ Patriot продовжує виконувати завдання.
“Я не чекаю, що ми з нічого матимемо можливість знищувати носії КАБів. Єдиний варіант, що нам дозволять бити своєю зброєю по Росії і американці раптово нададуть ракети JASSM, і не просто на 370, а на 900 км”, – зазначив Романенко.
AGM-158 JASSM – це високоточна авіаційна ракета класу “повітря-земля”. Одним із носіїв є багатоцільовий винищувач F-16, кілька одиниць яких Україна вже отримала від Данії та Нідерландів.
На думку експерта, якщо західні партнери нададуть такі ракети без обмежень і у великій кількості, то можуть послідувати удари по ворожих по складах, аеродромах, пунктах управління та транспортних вузлах. По всій важливій військовій інфраструктурі, яка у росіян не настільки гнучка: за 2,5 роки війни ми дізналися, що не можна робити великі склади, на відміну від росіян, які накопичують боєприпаси, сподіваючись, що по них ніхто не стрілятиме і вони зможуть працювати у комфортних умовах.
Крім того, дальність 900 км означає, що половина виробників російських озброєнь платиме і вибухатиме від повторної детонації.
“Ось тоді Росія реально посиплеться. Фактично це буде схоже на кінець війни. Але це буде військова поразка РФ. На жаль, американці бояться цього не менше, ніж поразки України”, – підсумував експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Джерело: РБК Україна
