На Заході тривають пошуки можливих сценаріїв завершення російсько-української війни, принаймні її гарячої фази. Зокрема, озвучується варіант з прийняттям України до НАТО, однак лише тієї її частини, що підконтрольна українському уряду.
В обмін на частковий вступ до Північноатлантичного альянсу і гарантії безпеки та унеможливлення повторної агресії РФ Україні, як пропонують деякі прихильники цього сценарію на Заході, наша держава мала би поступитися агресору частиною своїх суверенних територій, що нині окупувала Росія. Про цей гіпотетичний сценарій пише Financial Times.
За даними видання, сценарій, що можна спростити до схеми “території в обмін на безпеку”, наразі циркулює на Заході у вигляді однієї з ідей по завершенню гарячої фази війни між Росією та Україною з гарантуванням Києву, що Москва не нападе повторно.
Прихильники ідеї (за даними Financial Times, такі є і в Україні) як анонімно, так і публічно озвучують думку, що саме серйозні безпекові гарантії партнерів України мали би прискорити початок переговорів щодо припинення гарячої фази війни. Ці гарантії можна було би оформити у вигляді прийняття до НАТО частини України, яку не змогла окупувати РФ.
Щоправда, за цим сценарієм, Україна має де-факто погодитися з окупацією Росією частини своєї суверенної території. З юридичної точки зору вони й надалі розглядатимуться як невід’ємна частина нашої держави, що перебуває під контролем окупантів – з невизначеною перспективою “повернення дипломатичним шляхом” у разі, якщо буде така нагода у майбутньому.
При цьому, як зазначив неназваний західний дипломат, фактична поступка своїми територіями для України залишається єдиним реальним шляхом до НАТО.
Дещо обережніше, однак цілком у дусі згаданого сценарію в одному з останніх інтерв’ю заявив ексгенсек Альянсу Єнс Столтенберг. Цього тижня він натякнув, що війна, яка триває, як і часткова окупація нашої держави не означають, що союзники безальтернативно виступатимуть проти повноцінного членства України у цьому військовому блоці.
Столтенберг зазначив, що в історії блоку були подібні випадки. Зокрема він згадав про Японію, якій США надали гарантії безпекии, що не поширюються на окуповані Росією Курильські острови. Також Столтенберг нагадав про те, що до НАТО у 1955 році спершу приєдналася лише західна Німеччина.
“Коли є політична воля, завжди є способи знайти рішення. Але потрібна якась лінія, що визначить, коли задіюється ст. 5 Північноатлантичного договору, і Україна має контролювати усю територію до тієї лінії”, – зазначив Столтенберг.
За даними FT, ця ідея вже відносно не нова: розмови про “сценарій Західної Німеччини” для України тривають у колах фахівців вже понад півтора року. Про це публічно заявляв ексзаступник держсекретаря США у справах Європи Ден Фрід, спеціальний уповноважений США у справах України часів адміністрації Трампа Курт Волкер та низка інших політиків, державних діячів та посадовців.
Наприклад президент Чехії Петр Павел в одному з інтерв’ю наголошував, що, на його думку, серйозну дискусію про вступ України до НАТО можна розпочинати і до відновлення контролю над її територією у межах міжнародно визнаних кордонів.
“Якщо є лінія демаркації, навіть адміністративний кордон, ми зможемо розглядати це як тимчасовий стан справ і прийняти Україну до НАТО з тими територіями, які вона контролює на цей момент”, – наголошував він.
Цей сценарій опосередковано відстоювала й американський історик Мері Саротт, яка спеціалізується на дослідженні періоду Холодної війни. Науковиця наголошувала, що умови вступу до Альянсу час від часу адаптовувалися під конкретних претендентів на членство. Зокрема, Норвегія долучилася до блоку попри відмову від розташування баз НАТО на своїй території. А ту ж ФРН приймали до Альянсу з чітким розумінням, що тодішні кордони Німеччини – явище тимчасове.
Тож і Україна могла би “прокреслити” умовний тимчасовий кордон, по якому пройде лінія оборони, та погодитися на деякі інші умови на кшталт нерозміщення союзницьких військ та ядерної зброї на постійній основі – за винятком виникнення загрози нападу, а також задекларувати відмову від застосування військової сили за межами цієї “демаркаційної лінії”, окрім як для самозахисту.
Мері Саротт також зазначала, що “частковий” вступ України до НАТО за моделлю Західної Німеччини є досяжним сценарієм умовної перемоги для України, за реалізації якого наша держава отримала би захист, свободу і можливість розвиватися, тоді як Росія і далі би залишалася ізольованою. Такий розвиток подій вона оцінювала як значно кращий, ніж варіант, коли Захід не прийматиме Україну до НАТО, чекаючи, поки Росія залишить нашу країну у спокої або окупує більше території.
Однак деякі аналітики вважають, що серйозно розглядати “сценарій Західної Німеччини” для ситуації України – погана ідея вже хоча б через те, що лінія фронту нині змінюється постійно, тоді як у Німеччині в 1950-х тимчасовий кордон був сталим і його визнавали обидві сторони. При цьому вони наголошують, що і Україна, і Росія за таких умов зберігатимуть прагнення змінити ситуацію на свою користь. А деякі особливо обережні члени НАТО можуть так і не перебороти страх перед тим, аби дати Україні гарантії, передбачені ст.5 статуту організації.
Нагадаємо, раніше Столтенберг зізнався, про що найбільше шкодує як колишній генсек НАТО. Він заявив, що Захід повинен був забезпечити Україну більшою кількістю зброї перед повномасштабним вторгненням Росії та швидше надавати необхідне озброєння, вже коли велика війна почалась. Це дало б значну перевагу українській армії. Однак зроблено цього не було.
Джерело: OBOZ.UA
