Від України до Ірану - нещодавні конфлікти ввели світ в еру війни з використанням дронів: масово вироблені, недорогі апарати, які застосовуються для перевантаження систем оборони, нанесення ударів по інфраструктурі та виснаження супротивника, пише колектив експертів з питань оборони та геополітики, серед яких генерал Венсан Деспорт та керівниця підприємства Анн Марлей в статті Le Monde.
В статті вказується, що щоночі сотні російських дронів атакують міста, об’єкти енергетики та Сили оборони України.
За словами європейського комісара з питань оборони та космічної політики Андрюса Кубілюса, до 2026 року Москва може мати у своєму розпорядженні від 7 до 9 мільйонів дронів, а до 2030 року – підготувати до 1,6 мільйона операторів.
Пояснюється, що з огляду на такі масштаби, Європа більше не може розглядати питання безпілотників як другорядне.
"Підтримка України, захист нашого східного флангу та відновлення нашого промислового суверенітету відтепер є частиною однієї стратегічної необхідності", - вважає колектив експертів.
Наголошується, що наразі Україна самотужки витримує ці атаки, ціною жертв своїх солдатів, інфраструктури та населення.
"Але ніхто не може серйозно вірити, що Москва відмовиться від військового тиску, який вона чинить на Україну та Східну Європу, навіть у разі перемир’я чи тимчасової політичної угоди. Те, що сьогодні відбувається над Харковом чи Одесою, стосується безпеки всього континенту", - йдеться в публікації.
На думку експертів, допомога Україні у протидії та знищенні цих хвиль російських дронів – це стримування на сході загрози, яка неминуче наближається до їхніх кордонів.
"Створення разом з українцями європейського сектору безпілотників означає поєднання трьох цілей: надання негайної військової допомоги Києву, забезпечення тривалого захисту східного кордону Європи та відновлення європейського суверенітету в промисловій та оборонній сферах", - підкреслюють вони.
В статті йдеться, що в сфері безпілотників Франція розпочала новий етап:
"Оновлення закону про військове програмування приділяє більшу увагу цим можливостям, залучаються нові промислові гравці, а спільне виробництво з Україною починає набувати конкретних обрисів".
Водночас, констатується, що хоча динаміка набрала обертів, але передбачені для дронів ресурси залишаються нижчими за потреби, і без координації між державами та чіткої європейської узгодженості це нарощування потенціалу ризикує залишитися фрагментарним і недостатнім порівняно з російськими масштабами.
Колектив експертів підкреслює, що слід усвідомити першочерговий висновок: у умовах масового застосування безпілотників головне завдання полягає не в накопиченні запасів, а в розгортанні систем там, де вони можуть негайно стати в нагоді.
"Вироблені в Європі безпілотники мають насамперед зміцнювати обороноздатність України, адже саме на цьому фронті вирішується питання безпеки всього континенту", - вказується в колонці.
Другий наслідок стосується промисловості. Україна створила унікальну екосистему, здатну за лічені тижні адаптувати свої моделі відповідно до потреб фронту.
"Європа, зі свого боку, має не лише великі та міцні концерни, а й мережу малих і середніх підприємств (МСП) та стартапів, які очікують на ринки збуту, що відповідають їхнім можливостям", - пояснює колектив експертів.
Вказується, що створення європейсько-українського кластера з виробництва дронів дозволило б поєднати ці два активи: з одного боку, оперативний досвід та швидкість адаптації України; з іншого – промислові, технологічні та фінансові можливості Франції та Європи. Це стало б конкретним важелем реіндустріалізації, закріпивши нові виробничі потужності та компетенції в галузі електроніки, робототехніки, оптоелектроніки та штучного інтелекту.
На думку колективу експертів, на рівні Європейського Союзу інвестиції в розмірі від 20 до 30 мільярдів євро протягом п’яти років, спрямовані саме на безпілотні літальні апарати, становитимуть менше 1 % щорічних державних видатків, але кардинально змінять можливості Європи щодо виробництва та надання підтримки Україні.
Уточнюється, що пропозиція щодо цього напрямку не означає автоматичного заклику до загального збільшення всіх військових витрат. Питання полягає в їхньому спрямуванні.
"Зробити дрони визнаним стовпом оборонних зусиль означає також забезпечити багаторічну стабільність виробничих ланцюгів, розташованих у Франції та Європі, і надати нашим підприємствам реальне місце у ланцюгу створення вартості", - зауважується в колонці.
Водночас, експерти визнають, що для того, щоб ця амбіція не залишилася лише на словах, європейські інструменти мають еволюціонувати:
"Фінансування оборонної галузі та інноваційні програми й досі значною мірою орієнтовані на масштабні проекти з тривалими циклами, зосереджені на кількох учасниках, тоді як війна дронів вимагає набагато швидшого проектування, випробування та виробництва за участю численних малих підприємств".
В колонці висловлено думку, що робити виробництво дронів та боротьбу з ними чітким пріоритетом європейського фінансування, об’єднати закупівлі великих партій на кілька років, сприяти спільним виробництвам та доступу українських підприємств до існуючих механізмів: ці конкретні рішення нарешті нададуть реального змісту суверенітету, на який претендує Союз.
Підкреслюється, що в кожному з цих питань Франція має відігравати особливу роль. Завдяки щільності своєї оборонної промислової та технологічної бази та своїй політичній вазі вона може запропонувати надійну архітектуру: зобов’язання щодо обсягів, спільне виробництво, спільні стандарти, місце для малих та середніх підприємств і стартапів, а також чіткий зв’язок із підтримкою України.
"Створення європейського сектору безпілотників разом з Україною, взявши на себе зобов’язання надолужити відставання та зробити Францію одним із його стрижнів, – це не лише відповідь на військову необхідність: це зміцнення спроможності України до опору, убезпечення східного флангу та реіндустріалізація наших територій навколо технології, яка визначатиме характер майбутніх конфліктів. Це суто політичний вибір. Настав час визнати це як таке", - підсумував колектив експертів.
Джерело: УНІАН