Важливі потоки нафти, а не спасіння режиму: Foreign Affairs про допомогу Ірану від Китаю

На поточному етапі Китай не втрутився у бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану і продовжує спостерігати. Автори журналу Foreign Affairs пояснили, чому Китаю не вигідна тривала війна з Іраном і у чому може полягати китайська допомога Ірану.

Автори нагадали, що Китай є найважливішим партнером Ірану. Країни зблизилися завдяки спільній історії та цілям. До того ж енергетична безпека Китаю пов'язана з його відносинами з Іраном: більше 55 відсотків загального імпорту нафти Китаєм у 2025 році надходило з Близького Сходу (приблизно 13 відсотків з самого Ірану). Більша частина цієї нафти повинна пройти через Ормузьку протоку. Через загрозу транспортуванню нафти аналітики припускають, що Пекін прийде на допомогу Тегерану – або шляхом прямого військового втручання, або матеріальною підтримкою, такою як обладнання та запчастини подвійного призначення, подібно до того, що Китай надав Росії у війні в Україні.

"Але хоча Китай і стурбований, він навряд чи втрутиться", - вважають автори. Вони нагадали, що після 12-денної війни Ізраїлю проти Ірану в червні 2025 року Китай пропонував лише стандартну дипломатичну риторику. Подібним чином, відреагував МЗС і зараз, зробивши акцент на вбивстві верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, а не загальній кампанії проти Ірану. Це свідчать про те, що "Китай намагається підтримувати добрі відносини як з країнами Перської затоки, так і з Іраном".

Пояснюється, що підхід невтручання у події в Ірані формувався протягом тривалого часу. Зокрема, у жовтні 2023 року, коли Хамас напав на Ізраїль, Пекін "розчаровувався у здатності та авторитеті Тегерана як регіональної держави". Китайські стратеги також втратили впевненість через те, що, на їхню думку, Іран схильний капітулювати перед вимогами Заходу:

"Зрештою, Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, яке з'явиться після ударів, якщо воно захищатиме нафтові потоки та надаватиме пріоритет спільним економічним інтересам".

Зазначається, що тільки якщо ці інтереси будуть під загрозою або якщо тривала виснажлива війна порушить постачання нафти через Ормузьку протоку, Пекін буде змушений переглянути свою позицію та відреагувати більш рішуче. Таким чином тільки закриття Ормузької протоки, що призведе до відрізання більш ніж половини імпорту нафти до Китаю, може змусити Пекін відмовитися від пасивної позиції.

Автори пояснили, що інтерес Китаю полягає насамперед в енергетичній безпеці. Вони нагадали, що Китай диверсифікував джерела енергопостачання і вклав значні кошти в вугілля, сонячну, вітрову та ядерну енергію. Зокрема, у 2025 році відновлювані джерела енергії випередили нафту і стали другим за величиною джерелом енергоспоживання в Китаї після вугілля. Однак Китай все ще залежить від імпортної нафти для заправки літаків, суден та виробництва нафтохімічної продукції. За оцінками, Китай має в запасі від 1,3 до 1,4 млрд барелів нафти, що становить близько 30% його імпорту в 2025 році. Цього достатньо, щоб витримати короткострокове переривання поставок з Близького Сходу, але не довгострокове.

Також автори вважають, що наразі "проходить випробування" припущення, що світові виробники та споживачі енергії "не дозволять регіону розпастися". При цьому Китай тисне на Іран, щоб той тримав Ормузьку протоку відкритою і не вживав заходів, які могли б перешкодити постачанню енергоносіїв. Але, якщо постачання нафти до Китаю з цього регіону опиниться під загрозою, він може звернутися до альтернативних постачальників, зокрема до Росії, яка зараз забезпечує понад 17% імпорту нафти до Китаю.

"Ще більшим випробуванням для Китаю стала б тривала війна. Якщо іранський режим витримає бомбардування США та Ізраїлю і завдасть реальної шкоди своїми контрнаступами, це створить дилему для Пекіна. Китаю буде важко стояти осторонь і відмовляти режиму в допомозі. Іран все ще є ключовим регіональним партнером Китаю. Відмова надати підтримку, якщо Іран продемонструє рішучість, викриє відсутність зобов'язань з боку Китаю", - йдеться у статті. 

Автори роблять висновок, що якщо Китай втрутиться, то його підтримка може нагадувати те, що країна зробила для підтримки Росії у війні в Україні: постачання технологій та деталей подвійного призначення, таких як дрони; закупівля іранської нафти; та надання технологічної підтримки для розбудови місцевої оборонної промисловості Ірану.

Реакція Китаю та Індії на війну в Ірані

Як писав УНІАН, уряд Китаю наказав провідним нафтопереробним компаніям країни призупинити експорт дизельного палива та бензину. Тимчасове припинення поставок нафтопродуктів має розпочатися негайно. 

Водночас Індія готова нарощувати закупівлі російської нафти на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. Очікується, що два танкери, що раніше прямували до Східної Азії, які разом перевозять близько 1,4 млн барелів нафти марки Urals, цього тижня розвантажаться в індійських портах.