Норвегія на тлі війни в Ірані знайшла спосіб забезпечити ЄС газом, але є проблема

Норвегія домагається від Європейського Союзу скасування мораторію на буріння нових нафтових і газових свердловин в Арктиці. ЄС планує оприлюднити нову арктичну політику до кінця вересня

Видання Bloomberg пише, що Норвегія, яка ніколи не вступала до ЄС, є найбільшим експортером нафти і газу в Західній Європі, причому видобуток на норвезькому континентальному шельфі задовольняє приблизно 30% попиту на газ у Євросоюзі та Великій Британії. Блокада Ормузької протоки дала Осло нові аргументи, щоб переконати Брюссель скасувати мораторій на нове буріння в Арктиці, оскільки ЄС все більше залежить від норвезького газу.

Суть питання полягає в кліматі та навколишньому середовищі. Критики стверджують, що арктичний регіон, який нагрівається втричі-вчетверо швидше, ніж у середньому по світу, є більш вразливим до розвідувальної діяльності, і що збільшення обсягу буріння ставить під загрозу відмову від викопного палива. Зазначається, що короткострокова енергетична криза не є вагомою причиною для відкриття Арктики для буріння.

"Немає жодних кліматичних аргументів на користь того, щоб по-різному ставитися до нафти та газу, що видобуваються на північ і на південь від певної лінії", – заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.

Норвезькі бурові роботи в Арктиці ведуться в Баренцевому морі. Влада країни також стверджує, що тепліші води Гольфстріму роблять умови там порівнянними з умовами на шельфі південніше – що є наслідком зміни клімату, викликаної значною мірою викидами від видобутку викопного палива.

Попри те, що в найближчі роки обсяги видобутку нафти та газу в Норвегії, за прогнозами, скоротяться, країна нещодавно відкрила 70 нових блоків для розвідки в Північному, Норвезькому та Баренцевому морях. За оцінками WWF, у Баренцевому морі від моменту виявлення нафтогазового родовища до початку видобутку проходить близько 18 років.

У свою чергу коаліція противників заявила, що розширення буріння в Арктиці створює ризик "непоправної шкоди навколишньому середовищу", піддаючи Європу підвищеним загрозам безпеці та ризику закріплення залежності від викопного палива після досягнення ЄС мети нульових викидів до 2050 року.

Проблеми з газом і нафтою в Європі – головні новини

З початку війни США та Ізраїлю проти Ірану газ в Євросоюзі подорожчав більш ніж на 55%. Обмеження поставок з Близького Сходу можуть ускладнити наповнення місцевих газосховищ перед наступним опалювальним сезоном.

Водночас Європа може зіткнутися з критичним дефіцитом газу, якщо перебої з морськими перевезеннями "блакитного палива" через Ормузьку протоку триватимуть від одного до трьох місяців.