Порівняно з новою загрозою з'являються ризики, які можуть мати ще масштабніші наслідки. Та саме війна їх породжує. Для України виклики сьогодні значно ширші, ніж втрачені території та зруйновані оселі.
Які загрози, про котрі ми не здогадувалися, можуть "здетонувати" найближчим часом та чи можна їм запобігти - розбиралася Gazeta.ua.
"Другий Чорнобиль" близько
Найскладніші переговори між Україною, США та РФ нині точаться навколо Запорізької АЕС - найбільшої у Європі. Якщо у станцію поцілить ворожий боєприпас, наслідки можуть перевищити масштаб Чорнобильської катастрофи.
Порівняння: ЧАЕС розташована далеко від мегаполісів, а її паливна збірка складала близько 2 тис. одиниць. ЗАЕС побудована у низині Дніпра, і палива на ній - майже 18 тис. одиниць.
Наслідки: у разі влучання зона забруднення може поширитися на десятки тисяч квадратних кілометрів, а радіація здатна вразити площу до 2 млн га, за словами доктора біологічних наук Олександра Бондаря.
Одиниця гірша за нуль
Перспектива катастрофи ближча, ніж здається. Голова правління КІЕП "Енергопроєкт" Юрій Сапожніков зазначає: зазвичай імовірність руйнації енергоблоку через пряме влучання в аналітичних моделях становить один на мільйон (фактично нуль). Зараз для ЗАЕС цей показник зріс до критично високого рівня.
Чому світ безсилий перед ядерним терором?
Росіяни на ЗАЕС продемонстрували повну некомпетентність, але міжнародна спільнота досі не має дієвих важелів впливу. Директор Інституту глобальної політики Олег Березюк у коментарі Gazeta.ua наголошує на системній кризі міжнародних інституцій.
"Росія, атакувавши ЗАЕС, свідомо знехтувала фундаментальним правилом: ядерні об'єкти мають залишатися поза боєм. Проте справа не лише в слабкості МАГАТЕ. Зараз у світі просто не існує наднаціонального органу, котрий міг би реально змусити державу-агресора виконувати норми міжнародного права", - пояснює експерт.
За словами Березюка, Агенція з атомної енергії фактично перетворилася на "поштаря", що лише переносить інформацію між ворогуючими сторонами.
"Потрібно думати, як створити механізми примусу, не порушуючи при цьому загальних принципів. Розпочинати треба з радикальної реформи ООН, а вже далі - МАГАТЕ. І чим швидше ми це зробимо, тим більше шансів попередити катастрофу", - переконаний директор Інституту глобальної політики.
Пекельне багаття Чорного моря та аміачні загрози
Чорне море може перетворитися на зону масштабної екологічної кризи. Диктатор РФ Володимир Путін та його речник Дмитро Пєсков уже почали інформаційну підготовку, звинувачуючи Україну у підготовці диверсій на "Блакитному" та "Турецькому" потоках.
Директор Центру стратегічного аналізу Юрій Андрійчук пояснює: вибух на газогоні "Блакитний потік" теоретично може спричинити загоряння сірководню, яким насичене море. Крім того, під загрозою аміачні трубопроводи на суходолі, що є ще небезпечнішими за газові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ядерний шантаж і розпад імперії: як зупинити екологічну катастрофу в Україні та світі
Сіль, вода та майбутні пустелі
Ще один "тихий убивця" - наслідки підриву Каховської ГЕС. Олександр Бондар застерігає: водність Дніпра впала на 40%, 600 тис. га орних земель залишилися без зрошення. Через тиск Чорного моря на ґрунтові води Україна ризикує отримати засолені та деградовані ландшафти.
Глобальна взаємозалежність та розпад РФ
Олег Березюк акцентує увагу на тому, що екологічна безпека України - це питання виживання всього світу.
"Ми стали абсолютно взаємозалежними. Сьогодні, щоб запобігти голоду в Африці, потрібно перш за все вирішувати питання безпеки в Україні. Екологічна складова має стати предметом нашої активної оборони на міжнародній арені", - зазначає він.
Водночас експерт закликає готуватися до сценарію, який багато хто сприймає як однозначний позитив - розпаду Росії.
"Ми маємо радіти цій перспективі, але й усвідомлювати ризики. Від дестабілізації РФ можуть постраждати найближчі сусіди: це і неконтрольовані потоки біженців, і масштабні екологічні проблеми на суміжних територіях. До цього виклику треба готуватися наперед", - застерігає Олег Березюк.
Попри всі загрози, експерт дає і стримано оптимістичний прогноз: навіть у разі атак на газогони "зима без газу" Україні не загрожує, адже розроблені альтернативні шляхи постачання.
Джерело: Gazeta.ua
