Китай зрозумів, що Сі потрібен Путіну як ніколи раніше, - колумніст The Times

Візит російського лідера Володимира Путіна до Китаю продемонстрував не лише публічну дружбу між Москвою та Пекіном, а й дедалі глибшу залежність Росії від Сі Цзіньпін на тлі війни проти України та конфронтації із Заходом. Про це пише колумніст The Times, британський політолог Марк Галеотті.

Під час зустрічі лідери вкотре говорили про "багатополярний світ" та стратегічне партнерство. Путін заявив, що відносини між країнами "досягли справді безпрецедентного рівня", а Сі Цзіньпін назвав співпрацю "історичним максимумом всебічного партнерства".

Втім, за дипломатичними посмішками, як зазначають аналітики, приховується дедалі більш нерівний баланс сил.

Одним із ключових очікувань Москви була домовленість щодо газопроводу "Сила Сибіру-2", який мав би забезпечити масштабні поставки російського газу до Китаю.

Однак після переговорів угоди так і не підписали. Китай продовжив уникати конкретних зобов’язань, а акції російського "Газпрому" після саміту впали на 3,5%.

Пекін, попри енергетичні ризики у світі, не поспішає робити ставку лише на російські ресурси та паралельно нарощує закупівлі зрідженого газу з інших країн.

Росія дедалі більше залежить від Китаю

На тлі війни проти України Росія значною мірою покладається на китайські технології та товари. Йдеться про мікроелектроніку, компоненти для безпілотників і ракет, цивільні FPV-дрони, шини та навіть матеріали для виробництва артилерійських боєприпасів.

Водночас Китай, усвідомлюючи залежність Москви, веде жорсткі переговори та отримує значні економічні переваги.

Зокрема, Пекін купує російський газ за цінами, які, за оцінками експертів, на 20–30% нижчі, ніж для інших покупців. Крім того, Китай зміцнює свої позиції в Арктиці та отримує доступ до нових торговельних маршрутів.

У Москві росте занепокоєння

Попри офіційну риторику про "дружбу без меж", у російських елітах дедалі частіше говорять про ризики надмірної залежності від Китаю.

Російські спецслужби фіксують активізацію китайського шпигунства, бізнес скаржиться на витіснення місцевих виробників дешевими китайськими товарами, а військові побоюються посилення КНР поблизу спільного кордону.

Окреме занепокоєння викликає перспектива майбутнього керівництва Китаю після Сі Цзіньпіна – у Москві не впевнені, що наступний китайський лідер буде таким же прагматичним щодо Росії.

Пекін підтримує Москву, але на власних умовах

Аналітики зазначають, що Китай не зацікавлений у поразці Росії, однак співпрацює з Кремлем винятково з власної вигоди.

Сі Цзіньпін демонструє Путіну дипломатичну підтримку та дозволяє йому зберігати образ "світового лідера", особливо після спроб Заходу ізолювати Росію. Водночас Пекін не поспішає робити кроки, які могли б зашкодити китайським інтересам. Галеотті пише:

"Пекін знає, що має перевагу, і відповідно торгується".

Війна змінила баланс

Експерти вважають, що саме війна проти України різко посилила залежність Росії від Китаю. Через санкції, втрати на фронті та економічні проблеми Кремль дедалі більше потребує китайських ринків, технологій та політичної підтримки.

При цьому для Путіна головним залишається продовження війни та збереження влади, навіть якщо це означає болючі компроміси з Пекіном. 

Галеотті підсумував:

"Наразі китайсько-російські відносини, хоча й навряд чи є "дружбою без меж", якою їх проголошували Путін і Сі, працюють. За лаштунками вони позначені взаємною підозрою та неприкритим егоїзмом. Однак, доки Путін і Сі, з власних причин, вважають, що панівний світовий порядок створений Заходом для власної вигоди та зручності, у них є всі підстави працювати разом, коли можуть, і вдавати, що не помічають своїх розбіжностей, коли це необхідно".