Ордер на арешт Путіна: чому США не затримають диктатора на Алясці та який сенс у рішенні МКС

Зустріч американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, яка відбудеться сьогодні на Алясці, у багатьох людей посіяла надію на те, що вона може закінчитись арештом останнього. Путін перебуває під ордером Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) і має бути переданий його структурам.

Втім можна з практично 100% ймовірністю сказати, що цього не станеться. OBOZ.UA розбирався чому.

Читайте на OBOZ.UA онлайн про зустріч Трампа і Путіна на Алясці

Чому США не заарештують Путіна

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС), заснований Римським статутом, видав ордери на арешт Володимира Путіна та російської омбудсменки з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у переміщенні українських дітей із окупованих територій в інші регіони, що кваліфікується як воєнний злочин – незаконне вивезення цивільних осіб, зокрема дітей. Це стало першою подібною практикою – ордер був виписаний проти чинного лідера однієї з п’яти постійних країн-членів Ради Безпеки ООН. З погляду міжнародного права це є прямою підставою для арешту Путіна.

Але що це означає на практиці? Передусім потрібно врахувати, що США не є членом МКС і не ратифікували Римський статут. Хоч документ підписали понад 120 країн, Америка до них не належить. Країна вийшла з цього договору і не визнає юрисдикції МКС. А отже, зобов’язання виконувати ордер не має.

Сам МКС не може втрутитись, адже не має власних силових структур. У цьому суд повністю залежить від співпраці держав-членів. Якщо ж країна не визнає юрисдикції МКС, як США, нічого не зміниться навіть за наявності ордера.

Ще одним бар’єром є політичні домовленості. Країни можуть видавати імунітет міжнародному злочинцеві на час його візиту. Так уже було під час поїздки Путіна до Монголії у вересні 2024 року. Хоча країна підписала Римський статут, її керівництво погодилось не виконувати ордер з власних міркувань. За що керівництво Монголії критикували, проте серйозних наслідків воно не мало. Експерти наголошують, що візит Путіна до Аляски, ймовірно, пройде за схожими домовленостями

Який тоді сенс має ордер МКС?

Навіть без практичного виконання, ордер – це важливий сигнал. Він демонструє, що міжнародне співтовариство не ігнорує порушення. Документ слугує нагадуванням, що навіть найвищий лідер не може бути поза законом.

З практичного погляду ордер обмежує можливості подорожувати. Якщо Путін поїде до країни-члена МКС, його можуть заарештувати. Особливо якщо йдеться про країни, значно сильніші політично, ніж Монголія. Саме тому географія пересувань російського диктатора обмежена тими державами, які не визнають юрисдикцію суду.

Якщо режим у Росії зміниться або Путін опиниться в країні-члені МКС, це дозволить притягти його до відповідальності. Ордер наразі не анульований і він не має строку давності.

Історичні прецеденти

З погляду історії, ордер МКС ніколи не був гарантією покарання для воєнних злочинців. Так колишній президент Судану Омар аль-Башир не був затриманий під час візиту до Південної Африки у 2015 році, хоча на нього теж був виданий аналогічний документ. Південна Африка відмовилася його виконати, заявивши, що не має юридичного обов’язку арештувати чинного главу держави, що не є учасником Римського статуту. Інші країни у його поїздках теж не виконали ордер.

Дещо інакше склалась доля колишнього диктатора Чилі Августо Піночета. Уже після повалення від відвідав Лондон у 1998 році і був затриманий за ордером, виданим іспанським суддею Бальтасаром Гарсоном. Хоча Піночет стверджував, що, як колишній голова держави, має імунітет, британські суди це заперечили. Врешті, тодішній міністр внутрішніх справ Сполученого королівства Джек Строу дозволив колишньому диктатору повернутися до Чилі, врахувавши поганий стан його здоров’я. Отже, в цьому випадку арешт був здійснений, але до покарання він так і не привів. Піночет помер у грудні 2006 року в Сантьяго.

А от колишній президент Югославії Слободан Мілошевич став прикладом того, як і за яких умов ордер МКС може спрацювати. Він був заарештований у 2001 році після того, як втратив владу. Це стало можливо саме через зміну політичного курсу у Сербії. Прем’єр-міністр Зоран Джинджич проігнорував судовий припис і віддав указ про екстрадицію Мілошевича до Гааги. Він пояснив це необхідністю зберегти державу, адже невиконання ордера могло призвести до втрати значної фінансової допомоги з боку США, МВФ і Світового банку. Втім суд над Мілошевичем довести до вироку так і не вдалося. Він помер у в’язниці Гаазького трибуналу від серцевого нападу 11 березня 2006 року.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що Дональд Трамп прийме Путіна на військовій базі Ельмендорф-Річардсон, яка розташована в Анкориджі на Алясці. Передбачається, що вони будуть обговорювати умови завершення війни в Україні. Читайте детальний онлайн подій на Алясці від OBOZ.UA.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *