В Одесі зберігається значна активність російської агентури, передусім корегувальників. Але йдеться не про розгалужені мережі, а про окремих осіб, яких вербує країна-агресорка, обіцяючи “швидкі гроші”. Такі агенти діють розрізнено, але робота з їхнього виявлення та нейтралізації повинна вестися постійно, адже нові агенти вербуються мало не щодня.
Створення в Одесі міської військово-цивільної адміністрації де-факто означає переведення управління у військовий формат. Адміністрація координуватиме усі безпекові питання міста, зокрема, дотримання комендантської години, охорони об’єктів критичної інфраструктури, транспортних вузлів, виявлення потенційних шляхів проникнення ворожих агентів тощо.
Втім, країна-ворог Росія, як і раніше, робить ставку не лише на власних агентів на території Одеси, але й на розхитуванні ситуації у регіоні. Одещина вкрай важлива для противника передусім тому, що це останній регіон України, що має вихід до Чорного моря. Тому спроби підриву стабільності, інформаційні провокації й вербування агентів залишаються складовими стратегії Москви, спрямованої на ослаблення південного напрямку оборони України.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA розповів ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
– В Одесі буде створено міську військову адміністрацію. Анонсуючи це рішення, президент Зеленський також сказав про російські агентурні мережі та протидію ним силами СБУ. Чи могли б ви розповісти про агентурні мережі в Одесі? Як вони працюють? Наскільки розповсюджені?
– Не йдеться про агентурні мережі в класичному розумінні, як це було, наприклад, за часів Другої світової війни, “червону капелу” або ще щось. Ні, це поодинокі люди, завербовані росіянами, які шукають заробітків і виконують російські завдання. Наводять “Шахеди”, ракети, повідомляють про місця скупчення техніки тощо. Таких людей доволі багато. Я не можу сказати, скільки. Бо затримали одного – з’явилися ще півтора. Або не було нікого, а потім з’являються одразу двоє.
Боротьба з цим – постійна робота. Це не так, що хворобу подолали і все. Постійно виникають якісь “клітини”, якісь люди, які працюють на РФ. Немає якихось скоординованих по місцю, по часу мереж, які б знищували поїзди, підривали колії, тобто вчиняли б щось масштабно і регулярно. Але, на жаль, є багато людей, які співпрацюють з Росією.
– Чому саме в Одесі їх так багато? Тому що це був “російськомовний” регіон?
– Ні, не в цьому справа. Справа не в російськомовному. Це питання штучне. А звідки російські агенти в Івано-Франківську, на Львівщині?
Було багато людей, які раніше проживали в Росії, які зберегли спогади про “лучшее мороженое”, “дешевую водку” тощо. Такі люди залишаються. Є ті, кого викинули з влади, і вони ображені. Є люди, які залишилися без роботи і шукають заробітку. Це стандартний набір.
Зазвичай, коли СБУ рапортує, розказує про те, що людей завербували в телеграм-каналі під час пошуку підробітків. Дай координати, одразу отримаєш 100-200 доларів. Для багатьох людей це швидкі гроші. Тому так вони працюють.
– Що дасть створення в Одесі міської військової адміністрації? Чим це відрізнятиметься від того управління, яке є зараз у місті?
– Це буде вже не цивільно-військова, а військово-цивільна адміністрація, тобто більше військових. Ця адміністрація буде виконувати координуючу роль. Вже призначено Сергія Лисака. Це колишній начальник Житомирського управління СБУ, губернатор Дніпропетровщини.
Головна роль – координувати всі заходи з оборони міста: комендантська година, охорона та захист об’єктів інфраструктури разом з силовиками, пошук слабких місць, місць інфільтрації росіян через Придністров’я, коли вони розміщуються в готелях тощо. Координаційна роль важлива, але це не означає, що завтра в Одесі російської агентури вже не буде. Це важливо, але це не вирішальне.
– Як СБУ може посилити свою діяльність саме в цьому регіоні? В якому напрямку?
– Вони вже максимально посилилися. Я навіть не скажу, в якому напрямку іще можна посилюватися. Всі працюють над виявленням корегувальників. Незалежно від того, який в тебе підрозділ, чи то з пошуку терористів, чи інший – всі шукають корегувальників, зрадників, зокрема в органах місцевої влади.
Є ще один акцент: новий очільник ВЦА може сам зсередини виявляти людей, які, можливо, співпрацюють з Росією, можливо, лімітувати доступ певних чиновників до певних документів, які їм не потрібні, враховуючи їхню специфіку роботи, щоб не було зайвих витоків.
– Можливо, ви пам’ятаєте, що до повномасштабного вторгнення часто говорили про спроби Кремля розхитувати соціально-політичну ситуацію в регіоні. Чи вважаєте ви, що це також залишається одним із завдань країни-агресора і сьогодні на півдні нашої країни?
– Сто відсотків. Фізичне захоплення Одещини, бо це останній регіон, який дає Україні вихід до Чорного моря. Залишити Україну зачинену на території – це ідея-фікс Російської Федерації, адже без моря економіка одразу руйнується, країна стає набагато менш цікавою для експорту і імпорту. Ми це все знаємо.
Розхитувати ситуацію середини, щоб було неспокійно, проголосити створення якоїсь “Ізмаїльської народної республіки” тощо. Ці всі речі вони намагаються робити, поки що безрезультатно. Хочу вірити, що так воно і залишиться.
– Президент США Трамп заявив, що “Україна хоче перейти у наступ”. Як ви розцінюєте таку перспективу і що міг мати на увазі президент США?
– Можливо, маються на увазі невеличкі ділянки фронту, Добропільський виступ, де Україна перейшла в наступ. Але треба зважати, що це Дональд Трамп. Він вже казав про океани навколо України, що Україна розміром з штат Техас, що Вірменія примирилася з Албанією тощо. Він багато подібних речей казав, тому поки ці слова всерйоз не сприймаємо. До того ж у нас постійний відступ. Тому говорити про те, що будуть якісь великі контрнаступальні дії, зараз не можна.
– Може, він хоче надати Україні якусь шалену кількість зброї?
– Продати – можливо, але поки що про це говорити зарано. Подивимося, що буде під час зустрічі президентів Трампа і Зеленського, чи все ж таки погодиться він щось продати Україні.
Джерело: OBOZ.UA
