З 1 жовтня в Україні, швидше за все, підвищать податки. Відповідний закон може бути ухвалений в середині жовтня (саме так – нові податки можуть запровадити “заднім числом”).
В умовах колосальної нестачі коштів на фінансування Сил оборони держава серед іншого має намір з жовтня підняти окремі податки. 17 вересня парламент схвалив у першому читанні відповідний законопроект (№ 11416-д). Очікується, що до середини жовтня документ розглянуть у другому читанні, і, в разі його схвалення, податкові новації будуть запроваджені “заднім числом” з 1 жовтня.
Заплатить кожен
Передбачається, що підвищення податків з жовтня дозволить додатково зібрати в державний бюджет в 2024 році 58 млрд гривень, а в 2025-му – ще 137 млрд гривень. Отримати такі гроші планується здебільшого за рахунок підвищення військового збору з усіх доходів громадян з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково дасть бюджету 27,3 млрд гривень у 2024 році та 107,7 млрд гривень 2025 році. А скільки ж додатково заплатить кожен з нас?
1. Підвищення військового збору з усіх доходів громадян з 1,5% до 5% означає, що, наприклад, з офіційної зарплати найманих працівників роботодавець сплачуватиме на 3,5 п.п. більше податків. При цьому величина податку на доходи фізосіб (ПДФО) нормами вищезгаданого закону не змінюється, залишаючись на рівні 18%.
Також не йде мова про підвищення з жовтня єдиного соціального внеску (ЄСВ), який платить роботодавець на фонд оплати праці в розмірі 22%. Ця цифра ніяк не міняється.
Тож якщо наразі з кожної нарахованої 1 тисячі гривень зарплати найманого працівника в держбюджет у вигляді податків “знімається” 18% ПДФО + 1,5% ВЗ = 19,5% або 195 гривень, то з жовтня 2024 року (і до 31 грудня року, в якому буде відмінено воєнний стан) з кожної 1 тисячі гривень зарплати сплачуватиметься податок 18% ПДФО + 5% ВЗ = 23% або 230 гривень.
Підвищена ставка військового збору діятиме, зокрема, і щодо процентних доходів громадян за депозитними вкладами. Якщо раніше такий дохід обкладався податком у 19,5%, то зараз це буде вже 23%.
2. Також з жовтня планується запровадження військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку третьої групи.
Це означає, що ФОПи третьої групи, які наразі сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу, будуть додатково сплачувати ще 1% військового збору. Наприклад, нині з кожної 1 тисячі гривень щомісячного доходу ФОП третьої групи сплачують 50 гривень єдиного податку. А з жовтня платитимуть 60 гривень.
Наразі незрозуміло, як саме виглядатиме процедура сплати і адміністрування цього додаткового 1%. Зараз ФОП самостійно сплачують єдиний податок 5%. Але додатковий 1% – це вже інший податок. Тож і процедура його сплати буде іншою (ніж, наприклад, якби просто підняли єдиний податок з 5 до 6%).
3. Встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць.
Це означає, що зазначені категорії платників податків додатково до сплачуваних ними нині сум податків з жовтня 2024 року мають сплачувати щомісяця 710 гривень до кінця 2024 року і 800 гривень з 2025 року.
710 грн – це 10% від мінімальної зарплати станом на 1 січня 2024 року; 800 грн – це 10% від мінімальної зарплати станом на 1 січня 2025 року.
До речі, планується, що державний бюджет отримає від цього додатково 1,7 млрд гривень у 2024 році та 7,8 млрд гривень у 2025-му.
Податки, які ми (не) відчуємо
4. Встановлення ставки податку на прибуток банків за 2024 рік у розмірі 50% (планується, що це дасть держбюджету додатково 27 млрд гривень у 2024 році).
Як це вплине безпосередньо на пересічних українців – питання відкрите. В першу чергу це вплине на доходи банків, які за 2024 рік зобов’язані будуть сплатити податок з прибутку 50%, а не 25% (як це нині передбачено законодавством). Швидше за все це вплине на тарифну і процентну політику банків – розмір комісій, проценти за депозитами і кредитами, тощо. За все це доведеться платити пересічним користувачам банківських послуг. Але безпосередньо на розмір сплачуваних ними податків і отримуваних доходів це не вплине.
5. Встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (це дасть бюджету додатково 1 млрд гривень у 2024 році та 4,3 млрд гривень у 2025 році).
Запровадження такої форми оподаткування автозаправних станцій забезпечить державі прогнозовані та, відповідно, краще контрольовані потоки податкових надходжень в бюджет. Безпосередньо на доходи чи податкові платежі громадян це не вплине. А от на цінову політику автозаправних мереж – можливо. Наприклад, деякі з них можуть підняти ціни на пальне. В такому разі це, безперечно, матиме ефект ланцюгової реакції на споживчі ціни. Але прогнозувати це наразі важко.
6. Очікувана зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (це потрібно для запровадження економічного бронювання) – ніяк не вплине на розмір сплачуваних українцями податків і отримуваних ними доходів.
Щоправда, це ускладнить адміністрування податків, оскільки бухгалтерам доведеться тепер надсилати звітність в Податкову щомісяця. Зараз звітність для різних категорій платників податків подається по-різному: щомісяця, щоквартально або щорічно.
Нагадаємо, в інтерв’ю для РБК-Україна голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що швидко зібрати гроші в бюджет можна лише за умови, якщо податки зростуть рівно для всіх.
Джерело: РБК Україна
