Найбільші ризики для цивільної авіації в Україні виникають не під час польоту, а на етапах зльоту, посадки та перебування на землі через загрозу ракетних атак і дронів. Ідея створення “залізного повітряного коридору” від кордону до Борисполя не вирішує проблему, адже основні загрози пов’язані з наземною інфраструктурою.
Про це OBOZ.UA розповів експерт із питань розвитку авіаційного ринку Богдан Долінце. Він підкреслив, що найбільші ризики виникають саме тоді, коли пасажири перебувають у терміналі, а літаки – на злітній смузі чи під час посадки.
“Основні види озброєння, які ворог використовує проти України, – це крилаті й балістичні ракети, а також дрони-камікадзе. Усі вони програмовані, і маршрут польоту визначається ще на етапі запуску“, – пояснює експерт.
Ці типи озброєння націлені на стаціонарні об’єкти інфраструктури, як-от аеродроми, термінали та літаки, що стоять на землі. Прогнозувати місце, де перебуватиме літак під час польоту на висоті 10-12 км, складно, а от цілі на землі – легше. Тому ризик атаки значно вищий саме для наземних об’єктів.
Під час польоту літак перебуває на крейсерській висоті від 10 до 14 км, де загроза від деяких типів озброєння значно знижується. Наприклад, дрони-камікадзе “Шахед”, які активно використовуються під час атак, мають максимальну висоту польоту близько 3 км, а поодинокі випадки – до 4 км. “Коли літак летить на крейсерській висоті, “шахеди” не становлять загрози для пасажирських авіалайнерів”, – зазначає Долінце.
Однак, якщо літак знаходиться на землі або на низькій висоті під час зльоту чи посадки, ризик атаки дронами та ракетами зростає, що робить ці етапи найбільш небезпечними. Балістичні ракети також становлять серйозну загрозу для авіаційної інфраструктури, проте головним чином вони націлені на наземні об’єкти.
Час польоту балістичних ракет є відносно коротким, що ускладнює їхнє перехоплення, але ймовірність влучення в літак, який рухається на швидкості 600-800 км/год на висоті 10-12 км, залишається низькою. “Ймовірність поцілити по літаку, який перебуває в повітрі, дуже мала, але на землі ці ризики значно вищі”, – пояснює Долінце.
Окремо Богдан Долінце аналізує ризики від ракет типу “повітря-повітря” та протирадіолокаційних ракет, які можуть становити загрозу навіть для літаків у повітрі. Такі ракети мають здатність наводитися на радіолокаційні цілі, до яких належать і цивільні пасажирські авіалайнери. Дальність дії більшості таких ракет становить 200-300 км, хоча окремі експериментальні розробки можуть мати більшу дальність.
“Зенітні ракети та ракети типу ‘повітря-повітря’ є серйозною загрозою для будь-якого літаючого об’єкта, який здійснює радіолокаційне випромінювання”, – зазначає Долінце. Тому оцінка загроз від таких ракет повинна враховувати арсенал ворога та його можливості.
За словами експерта, ідея створення “залізного повітряного коридору” для безпечного польоту від західного кордону до Борисполя не має сенсу через різний характер загроз на різних етапах польоту. Основні ризики виникають не під час перельоту на великій висоті, а саме на землі, під час зльоту та посадки. “Залізний коридор” не захистить від крилатих ракет і дронів, що націлені на наземні цілі, а також не враховує потенційної загрози зенітних ракет. “Немає сенсу створювати якийсь “залізний коридор”, адже найбільші ризики не в небі, а на землі”, – підсумовує Долінце.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, політичне та військове керівництво України разом з іноземними партнерами та приватним бізнесом розробили план поступового відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану. Дорожню карту було презентовано під час заходу у Варшаві.
Джерело: OBOZ.UA
