Французькі політики в неділю засудили погрози Дональда Трампа запровадити нові митні збори щодо держав, які виступають проти анексії Гренландії Сполученими Штатами. Вони закликали Європейську комісію активувати спеціальний антипримусовий інструмент ЄС для відповіді на можливий економічний тиск.
Про позицію Парижа повідомило видання Le Monde з посиланням на джерела в Єлисейському палаці. За даними журналістів, президент Франції готовий вимагати від Єврокомісії офіційного запуску цього механізму у разі реалізації американських погроз.
Ініціатива пролунала у Франції у неділю, після появи заяв і сигналів з боку оточення президента США. Французька влада наполягає, що механізм ЄС створений саме для таких ситуацій і може бути задіяний без зволікань.
У президентському оточенні пояснили, що інструмент дозволяє Євросоюзу реагувати на економічний тиск. “Президент вимагатиме активації так званого антипримусового інструменту в ЄС, якщо ці погрози буде реалізовано“, зазначили співрозмовники видання.
Політична реакція
Президентка Національної асамблеї Франції Яель Брон-Піве наголосила, що Париж не може миритися з тим, що міжнародні торговельні відносини залежать від волі однієї людини. Вона заявила, що антипримусовий інструмент повністю відповідає поточній ситуації.
В ефірі радіостанції RTL Брон-Піве зауважила, що застосування цього механізму не має викликати сумнівів. За її словами, за потреби ЄС повинен перейти від обговорень до реальних дій.
До закликів приєдналася і очільниця центристської групи Renew Europe в Європарламенті Валері Ає. Вона звернулася з відкритим листом до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Євроради Антоніу Кошти.
Можливі кроки ЄС
У своєму листі Валері Ає заявила, що Сполучені Штати роблять хибний розрахунок, який може мати небезпечні наслідки. Вона наголосила, що антипримусовий інструмент був створений саме для реагування на економічне залякування такого типу.
Антипримусовий інструмент Європейського Союзу розглядають як механізм стримування. Він покликаний відповідати на дії будь-якої держави, яка використовує торговельні важелі для тиску на одну з 27 країн-членів ЄС.
Інструмент передбачає можливість обмеження імпорту з конкретної держави, скорочення або заморожування доступу до ринків державних закупівель, а також блокування окремих інвестицій. Саме ці заходи, за оцінкою французької сторони, можуть стати відповіддю на потенційні мита з боку США.
Що відбувається довкола Гренландії
Президент США Дональд Трамп заговорив про стратегічну важливість Гренландії для оборонної системи країни та майбутню роль НАТО. За його словами, острів потрібен для розміщення протиракетної системи “Золотий купол”, що посилить безпеку США та союзників.
14 січня Трамп знову почав погрожувати Данії щодо острова Гренландія. Очільник Білого дому заявив, що вона повинна “забиратися геть” з території острова, причому зробити це “терміново”.
Трампу відповів міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен після переговорів у Білому домі. Він сказав, що у Копенгагена та Вашингтона різні погляди й навіть “фундаментальні розбіжності” щодо Гренландії. Але Данія, США та НАТО можуть працювати спільно, щоб забезпечити безпеку острова, адже на нього поширюється дія статті 5 Північноатлантичного договору.
Це не задовольнило президента США. Дональд Трамп не відмовився від своїх посягань на Гренландію. Він із сарказмом заявив, що Данія, збільшивши безпекові витрати, лише “розмістила додаткову собачу упряжку” на цьому острові.
Ми писали про те, що Сполучені Штати Америки, Данія та Гренландія скличуть “робочу групу високого рівня”. Її учасники проведуть переговори щодо “спільного шляху вперед” після зустрічі дипломатів у Вашингтоні.
14 січня стало відомо, що Данія посилює військову присутність у Гренландії, спрямувавши туди техніку й передові підрозділи для підготовки логістики та базування основних сил.
Спершу Данія не називала свої дії “військовими навчаннями”, натомість у Копенгагені прямо заявили, що ці кроки є відповіддю на безпекові виклики в Арктиці. Проте пізніше було заявлено, що це саме навчання – так звана операція “Арктична витривалість” (хоча у планах НАТО ці щорічні навчання проходять у вересні). До них долучилися Франція, Швеція, Німеччина, Норвегія та інші союзники.
Об’єднане арктичне командування, яке є органом Міністерства оборони Данії у Гренландії, запросило Сполучені Штати взяти участь у військових навчаннях у Гренландії. Відповіді від американських військових ще не було.
Як повідомляв OBOZ.UA, президент США Дональд Трамп продовжує зазіхання на частину Данії – Гренландію. Копенгаген та Нуук об’єднали зусилля у протидії апетитам лідера Білого дому, а у більшості столиць країн-членів НАТО зростає занепокоєння щодо того, що дії Вашингтона зруйнують Альянс. Аби захистити Гренландію від Штатів, Європа може скористатися трьома сценаріями.
Джерело: OBOZ.UA
