Розроблена чітка програма комплексного відновлення (ПКВ) дозволяє громаді легше залучати міжнародних донорів та бізнес для відбудови та відновлення та розвитку потенціалу в майбутньому.
Вона зазначила, що вже більше 200 українських територіальних громад працюють над створенням програм комплексного відновлення (ПКВ) і вивчення економічного потенціалу громади і, відповідно, пропозицій, які можуть його посилити і розвинути – один з тих чинників, без яких неможливе створення ефективної ПКВ. Відтак – і неможливе ефективне відновлення громади.
“Коли місцева влада приступає до створення ПКВ, вона аналізує безліч чинників. Економічний потенціал – один з найважливіших. Без розвитку підприємництва громада не зможе бути спроможною. Тому місцева влада повинна максимально чітко проаналізувати, що вона може запропонувати бізнесу, який захоче працювати на її території. Це свого роду синергія – якщо громада і бізнес будуть взаємодіяти ефективніше, громада зможе більш швидко та повноцінно відновитися і зрештою розвиватися”, – пояснила Шуляк.
При цьому вона наголосила, що поряд з економічним чинником місцевій владі надважливо паралельно аналізувати демографічний, оскільки вони також напряму пов’язані. Зокрема, потрібно не лише передбачити, де і як працюватиме бізнес в тій чи іншій громаді, але і зрозуміти, чи буде кому на ньому працювати.
“Чи буде на території тієї чи іншої громади достатньо людей, щоб бізнес зміг залучити працівників на всі процеси? Тобто, перше ніж прогнозувати, чи буде бізнес працювати, громаді потрібно зробити певний прогноз з огляду на те, якою буде демографічна ситуація в громаді надалі”, – зауважила голова комітету місцевого самоврядування і регіонального розвитку.
Не менш, за її словами, важливими для бізнесу є питання розмінування територій і функціонування мережі державних послуг. Громада повинна усвідомлювати,наскільки постраждає бізнес, якщо ті чи інші території, на яких вони хочуть працювати, не зможуть бути розміновані в ті чи інші терміни. Відповідно, місцева влада повинна розуміти, скільки часу і ресурсу на це буде витрачено.
“Те саме стосується і мережі державних послуг – закладів освіти, охорони здоровʼя тощо. Так, в деяких громадах через війну відбулося зростання кількості населення на третину. Як результат – мережа державних послуг, яка була орієнтована та попередню кількість населення, зараз просто не витримує. Відповідно, громада не зможе бути спроможною, якщо цю мережу не відбудувати, не перебудувати з урахуванням демографічних змін”, – зазначила Шуляк.
Вона також підкреслила, що ті громади, які ПКВ вже розробили або на фінальному етапі їхньої розробки, зуміли відчути переваги від їх наявності – маючи зрозумілу ПКВ, набагато простіше шукати фінансування від донорів і міжнародних фондів. Водночас, маючи ПКВ, місцева влада може чіткіше розуміти, що запропонувати бізнесу, щоб він обрав саме її для своєї роботи.
“Не буде перебільшенням, якщо скажу, що громади повинні ходити за бізнесом і робити все можливе, щоб він вибрав саме її. Бізнес – це податки до місцевих бюджетів, а значить і фінансування процесів з її життєдіяльності і розвитку. Тому місцева влада повинна пропонувати конкурентні переваги своєї громади. Де підвести комунікації? Де виділити земельну ділянку? Що зробити, щоб той чи інший бізнес обрав працювати саме на їх території? Громади, які мають ПКВ, у цьому плані конкурентніші”, – зазначила Олена Шуляк.
Вона додала, що вже розроблені ПКВ проходять публічні обговорення, до яких все частіше долучається бізнес. Це необхідна передумова для того, щоб ПКВ була ефективною, тож бізнесу потрібно ставати більш активним участником цих процесів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Джерело: РБК Україна
