Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що країна не піде на вимоги президента США Дональда Трампа щодо передачі Гренландії. У понеділок у Копенгагені він провів зустріч з послом США Кеном Хауері, аби отримати пояснення заяв американського лідера. Зустріч відбулася після оголошення Трампа про намір призначити спеціального посланця з питань Гренландії.
Як повідомляє агентство Bloomberg, розмова з послом США стосувалася слів Трампа про можливе приєднання автономної території Королівства Данія до Сполучених Штатів. Данська сторона наголосила, що такі заяви є неприйнятними.
У коментарі телеканалу TV2 Льокке Расмуссен пояснив, що метою зустрічі було “сказати “ні” і провести чітку червону лінію“, а також отримати пояснення позиції Вашингтона. Він підкреслив, що напад на одну частину королівства означає напад на всю державу.
Різкі заяви Трампа
Дональд Трамп ще у 2019 році вперше озвучив ідею купівлі Гренландії, але після повернення до влади в січні цього року посилив риторику. Під час брифінгу наприкінці понеділка він заявив, що США потрібен острів не через ресурси, а через питання безпеки.
“Ми маємо отримати її”, – сказав Трамп, стверджуючи, що Данія нібито не витрачає достатньо коштів на захист території. За його словами, населення Гренландії невелике, а військовий захист, на його думку, є недостатнім.
Безпека і НАТО
Льокке Расмуссен наголосив, що Гренландія перебуває під захистом зобов’язань США в межах НАТО, а Данія закликає союзників приділяти більше уваги Арктичному регіону. Країни також пов’язані оборонною угодою 1951 року, яка дозволяє Сполученим Штатам розміщувати військові об’єкти на острові.
На території Гренландії діє американська база Pituffik Space Base, що відстежує космічну активність і забезпечує попередження про ракетні загрози. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен раніше заявляла про готовність до ширшої американської присутності з погляду безпеки.
Водночас прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен жорстко відреагував на заяви Трампа. У дописі у Facebook він наголосив, що призначення спеціального посланця не змінює позиції острова: “Гренландія належить гренландцям, і її територіальна цілісність має поважатися”.
Після загострення ситуації європейські лідери публічно висловили підтримку Данії та Гренландії. Президент Франції Еммануель Макрон відвідав Нуук і заявив про незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності Данії і Гренландії.
Що передувало
Під час своєї першої каденції у 2019 році Трамп намагався купити Гренландію. Тоді і Данія, і уряд Гренландії відхилили цю пропозицію, заявивши: “Гренландія не продається”.
Раніше США підтримували військову базу на острові з часів Другої світової війни та відновили роботу консульства в столиці Нууку у 2020 році.
Про наміри відібрати Гренландію у Данії Трамп заявляв одразу після інавгурації наприкінці січня цього року. Згодом він неодноразово повертався до цієї ідеї у своїх публічних заявах, зокрема, намагаючись підкупити гренландців обіцянками безпеки та збагачення.
Новий спецпосланець з питань Гренландії раніше вже висловлювався щодо острова на початку січня цього року.
“Президент Дональд Дж. Трамп абсолютно правий! Нам потрібно забезпечити приєднання Гренландії до Сполучених Штатів. Чудово для них, чудово для нас! Давайте зробимо це!”, – зазначив Лендрі у січні у соцмережі X (колишній Twitter).
Раніше OBOZ.UA розповідав, як президент США Дональд Трамп заявив, що Гренландія є стратегічно важливою для національної безпеки США, тож вони “повинні її мати”. Призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем з питань Гренландії викликало різку реакцію Данії та влади острова.
Ще раніше, у Гренландії вирішили обмежити право володіння нерухомістю для іноземців. Отримання дозволу на використання земельної ділянки та купівля нерухомості для іноземних громадян з 1 січня 2025 року будуть ускладнені. Рішення зумовлене зростанням інтересу до нерухомості на острові з боку громадян США.
Джерело: OBOZ.UA
