Протягом літа-осені 2024 року ми опублікували кілька матеріалів, що стосувались діяльності банку “Альянс”. Більшість з них була заснована на інформації з відкритих даних, а ще один – на коментарі політолога Володимира Горковенка. Минуло 1,5 року – і наприкінці 2025-го банк звернувся до Google зі скаргами на нібито порушення нами його авторських прав під час публікації цих матеріалів (DMCA) та вимогою прибрати їх з пошукової видачі. Тобто щоб ці матеріали видалили або приховали так, аби українці не могли їх знайти.
Самі скарги максимально дивні й водночас промовисті: їхня основна частина написана російською мовою, а, власне, опис скарги – сербською, виконаною кирилицею. Що, хоч і не є порушенням, але, як свідчить практика, часто є ознакою бажання швидко “збити з індексу” небажані публікації. Тобто фактично дії банку “Альянс” можна розцінити як спробу вплинути на редакційну політику незалежного медіа. Або якщо простіше – неприхованим актом цензури.
Ще більш промовистим є те, що за все тими ж скаргами права на нібито авторський контент банку належить платформі OnlyFans. Саме тій, яка найбільше відома своїми еротичними матеріалами.
Нині Google не видалив неугодні банку “Альянс” матеріали OBOZ.UA з пошукової видачі. Але навіть якщо раптом таке станеться, з мережевих архівів вони нікуди не дінуться – бо ж, як відомо, радше інтернет зробить так, щоб ти зник, аніж ти змусиш зникнути інтернет.
Ми розповідаємо, що намагається приховати банк “Альянс”, чому в нього нічого не вийде та чому керівництву установи варто було б зайнятись порятунком банку, аби НБУ його не закрив.
Скандали банку “Альянс”
Самих матеріалів, які намагається видалити з Google банк “Альянс”, щонайменше 4. Це:
Суть у тому, що, за словами політолога Володимира Горковенка, після викриття адвоката, який нібито пропонував 200 тис. доларів хабаря детективам НАБУ і прокурорам САП у справі щодо невиконаної банківської гарантії банку “Альянсу” для “Укренерго”, банк має бути негайно виведений з ринку – через систематичне уникнення відповідальності і невиконання зобов’язань перед державою.
Джерелом інформації для матеріалу став політолог Володимир Горковенко. Який на наше прохання прокоментував скандальну ситуацію, що виникла навколо банку “Альянс”. Тож яка саме частина цього контенту може належати банку – незрозуміло.
У цьому матеріалі розповідається про те, що голова наглядової ради банку Павло Щербань нібито виводить активи з “Альянсу” і вкладає їх в інші бізнеси. Причому включно з тими, що мають звʼязки з РФ, – наприклад, у торгівлю, логістику, аграрний сектор, ІТ. Така диверсифікація викликає питання щодо майбутнього фінустанови та захисту інтересів вкладників.
Першоджерелом матеріалу є журналістське розслідування, опубліковане в одному з українських медіа. А тому, що саме в ньому банк вважає своїм “правом автора”, – загадка.
Тут йдеться про те, що на момент виходу матеріалу банк уже кілька разів не зміг розмістити додаткову емісію акцій, яка могла б збільшити капітал і підтвердити життєздатність його діяльності. На тлі численних фінансових порушень і проблем із виконанням гарантій це розглядається як спроба затягнути процес докапіталізації та уникнути заходів НБУ щодо виведення банку з ринку.
Як і в попередньому випадку, першоджерелом матеріалу є журналістське розслідування, опубліковане в одному з українських медіа. Тож тут також незрозуміло, що саме в “Альянсі” вважають своїм.
Цей матеріал про те, як все той же Горковенко закликав президента України накласти санкції на банк, його топменеджмент і акціонерів за схеми, повʼязані з “Укренерго” та відмиванням грошей.
Джерело інформації – петиція на сайті президента України. Яка, з якого боку не поглянь, аж ніяк не може бути власністю банку.
Спроба цензури?
Загалом усі перелічені матеріали мають спільну рису: йдеться про суспільно важливу інформацію щодо діяльності банку “Альянс”, його керівництва та пов’язаних осіб. Зокрема, щодо можливих корупційних схем, а крім того:
- фінансових ризиків;
- невиконання зобов’язань перед державою;
- загроз інтересам вкладників.
За своєю природою це або журналістські розслідування, або публічні заяви експертів, або офіційні документи й петиції. Тобто інформація, що перебуває в публічному просторі та має очевидний суспільний інтерес.
Відтак, спроби банку домогтися видалення цих матеріалів скидаються на прагнення приховати негативний інформаційний фон і обмежити доступ громадськості до критичних оцінок його діяльності. При цьому банк фактично намагається оголосити своєю “власністю” контент, який йому не належить ані за авторством, ані за правовою природою.
А тому є всі підстави вважати, що насправді йдеться не про захист своїх авторських прав, а про використання відповідних процедур як інструменту тиску й цензури щодо небажаної, але легітимної інформації.
Скаржитись, щоб ніхто не дізнався про корупцію?
Загалом DMCA-скарги в Google – це юридичний інструмент, за допомогою якого правовласник може вимагати видалення контенту. Однак на практиці його часто використовують і як інструмент тиску або цензури. Як, власне, у нашому випадку.
Тут важливо розуміти: DMCA стосується виключно порушення авторського права. Тобто цей інструмент не може бути застосованим через, наприклад, імовірні наклеп, корупційні звинувачення чи неправдиву інформацію.
Іншими словами, своїми скаргами “Альянс” не прагне спростувати інформацію, викладену в наших матеріалах – він лише хоче, щоб Google визнав за ним власність на певну частину інформації в них і на підставі цього видалив їх з видачі. Знову-таки банк не хоче відбілити свою репутацію – там прагнуть не допустити поширення неугодної інформації. Що знову має всі ознаки цензури.
Ба більше, дії банку мають ознаки скоординованої кампанії з цензурування. Адже:
- Вони були надіслані Google в один проміжок часу – 29-30 грудня 2025 року.
Тобто не одразу після виходу матеріалів, а через приблизно 1,5 року. І хоч термін подачі скарги DMCA не обмежений, але невже протягом всього цього часу банк не вважав, що його права порушено?
- Спільним для всіх матеріалів є фігурування в них “Альянсу”.
Самі вони описують різні аспекти діяльності цього банку. Тобто, по суті, банк не заперечує висвітлення окремих тем чи аспектів своєї діяльності, для чого теоретично могли бути використані ті чи інші матеріали, на які установа могла б заявити авторські права, а ставить під сумнів саму правомірність виходу публікацій про себе.
- Скарги не містять точної вказівки, які саме частини наших матеріалів порушують авторські права банку.
“Альянс” не надав опису конкретного авторського твору, який буцімто неправомірно був використаний нами.
Фактично банк стверджує, що ми порушили його авторські права під час створення медіаматеріалів, заснованих на даних відкритих джерел, – але не надає цьому жодних доказів. Там це просто стверджують і вимагають покарання для видання.
Згадка в статті не підпадає під авторське право
А тепер найсмачніше. У самому Google чітко зазначають: самої лише присутності скаржника у медіаматеріалі недостатньо, щоб володіти авторським правом на такий контент, навіть якщо заявнику не подобається стаття. Адже це:
- не копірайт;
- не ліцензії;
- не права інтелектуальної власності.
Інакше кажучи, той факт, що в матеріалах OBOZ.UA згадується назва банку та імена дотичних до нього осіб, Google не розцінює як порушення авторських прав. Тож скарги банку безпідставні.
Але чому в скаргах використовується сербська мова
Точну відповідь на це знає хіба що людина, яка подала скарги – такий собі Антон Половінченко (чи Половинченко – у скаргах його ім’я зазначено англійською, тож можуть бути різні прочитання).
У зверненні до Google він вказаний як представник правовласника нібито незаконно використаного контенту. Однак:
- Якого саме правовласника – не пояснено.
- Яким твором він володіє – не вказано.
- Як наш контент порушує його права – не показано.
Сам Google про таку людину не знає – пан Антон ніде не відображається ані як працівник банку “Альянс”, ані як, скажімо, юрист чи співробітник юрфірми, що співпрацює з банком. Що, знову ж, наштовхує на думку про потенційну скоординовану кампанію з цензурування медіа. Причому кампанію “чорну” – з використанням методів тиску, які зазвичай не афішуються й перебувають на межі етичного та правового поля.
Самі ж скарги написані російською – і це не автоматичний переклад. Адже Google не перекладає DMCA-скарги в автоматичному режимі. Відтак, ми бачимо скарги так, як її подав Половінченко – російською й сербською.
Остання могла бути використана, скажімо, якщо координацією цензурної кампанії займається якась сербська фірма. І якщо це так, то Половінченко міг просто отримати завдання, скопіювати його частину і вставити у гуглівську форму. І якщо це справді так, то буде дуже іронічно, що у DMCA-скарзі було використано копіпаст.
OnlyFans справді володіє правами “Альянсу”?
На користь версії, що банк діє не сам, а через певну “чорну” PR-кампанію, свідчить і те, що в одній зі скарг зазначено, що контент, права власності на який ми нібито порушили, належить платформі OnlyFans. Саме тій, яка відома передусім своїми еротичними матеріалами.
Однак яким саме твором володіє ця платформа – незрозуміло. Чому інформація про ймовірну корупцію в банку “Альянс” може їй належати – теж. Які є докази цього – не зазначається.
Відтак, можна припустити, що OnlyFans просто використано як зручний інструмент для створення видимості законності скарги. Це класичний прийом у “чорних” PR-кампаніях: залучають нібито авторитетну чи відому платформу, щоб надати своїм діям формальності та змусити отримувача скарги реагувати, навіть якщо фактичних підстав для претензії немає.
Аби підтвердити чи спростувати наші здогадки, ми звернулись до банку “Альянс” з офіційним запитом, у якому попросили пояснити, чому вони вирішили поскаржитись на нас, адже минуло 1,5 року після виходу публікацій, і як саме, на їхню думку, ми порушили їхні авторські права, і яким твором вони володіють, і хто такий Антон Половінченко, і чому в скаргах використана сербська мова, і чому правами на їхній твір начебто володіє OnlyFans. Відповідь – якщо вона, звісно, надійде, – буде опублікована в наступних публікаціях.
Маленький банк із великими проблемами
Якщо протягом всього цього часу вас не покидало питання “а що ж таке взагалі цей банк “Альянс”, про який я чую вперше?”, то недарма. Адже, за даними Опендатабот, за період січня-листопада 2025 року цей банк посів 59 місце з 60 у рейтингу прибутковості, показавши збитки в 0,09 млрд грн.
Ключовим власником банку є Олександр Сосіс, якому належить 89,29% акцій установи. Широкому загалу він став відомим навесні 2025 року – коли придбав у Ріната Ахметова страхову компанію “АСКА-Життя”.
Водночас навколо самого банку “Альянс” протягом 2025 року ширилося багато пліток і небилиць. Зокрема, у медіа говорили про обслуговування цією структурою грального бізнесу.
Та апогей цих дискусій припав на торішню осінь, коли Нацбанк за результатом перевірки з фінансового моніторингу виписав “Альянсу” два штрафи на загальну суму 83,5 млн грн – найбільшу для банківської системи у 2025 році. Тоді всі заговорили про можливість закриття банку.
Втім розмір цих штрафів – це ще не історичний максимум. Адже за законом НБУ має право виписувати через порушення правил фінмоніторингу штрафи до 135,15 млн грн. І такі прецеденти були – наприклад, у випадку з РВС Банком, який через це торік було визнано неплатоспроможним і забрано в акціонерів.
Схожий сценарій тепер не виключають і у випадку з “Альянсом” – передусім з фінансових причин і через вже згадувану збитковість, а також у зв’язку зі значним погіршенням за чотири воєнні роки такого показника, як “адекватність капіталу банку”. На 1 грудня 2025 року він перебував на рівні 10,03%, тоді як до повномасштабного вторгнення складав 16,16%.
Сама “адекватність капіталу банку” показує, як той врівноважує свої активні операції (кредитування плюс вкладення в цінні папери) із вкладеннями акціонерів, тобто з капіталом. Річ у тім, що банк не може просто збирати гори грошей вкладників і вкладати їх у кредитування чи держоблігації для подальшого заробітку – власники банку мусять докладати власні гроші. І, власне, цей показник і фіксує, чи докидають акціонери кошти в загальну скарбничку, чи хитро виїжджають за кошт вкладників.
За чинними правилами, показник адекватності капіталу кожного банку не може падати нижче 10%. Якщо банкіри заграються, то НБУ забирає ліцензію та закриває структуру.
“Альянс” підійшов упритул до граничної межі. А тому Сосісу треба або докладати в банк власних грошей (або залучати гроші партнерів), або різко зменшувати кредитування та вкладення в держоблігації.
Проблема в тому, що у разі, якщо буде обрано другий варіант, поточні заробітки банку, які й так виглядають все гірше й гірше, впадуть. Тож фактично нині “Альянс” лише множить збитки – однак замість займатись своїм порятунком вирішує атакувати медіа. Пріоритети як вони є.
Через це, до речі, на фінансовому ринку з’явилася версія, що ймовірні ігорні прибутки банку були виведені в чорну зону. Тобт, проходять готівкою й агрегуються у мішках грошей у схованках, а не на рахунку. Не виключається, що так акціонери банку можуть морально й фінансово готуватися до можливої втрати банку.
Водночас у балансах банків є показова стаття, яка називається “Інші адміністративні та операційні витрати”, до якої входять виплати, зокрема, топменеджерам та представникам акціонерів. І за 4 роки витрати за нею зросли одразу в 7,3 раза – зі 108,9 млн грн до 793,1 млн грн.
Зазвичай, коли банк стає збитковим, “великим шишкам” в установах скорочують виплати – бо вони не впоралися зі своєю роботою. Однак в “Альянсі” все відбувається навпаки – керівництво банку не шкодує грошей на себе, по суті, виймаючи з нього кошти.
Хоча може керівництво “Альянсу” так “святкує” шалене збільшення штрафів, які він сплачує за свої помилки й порушення. Так:
- На 1 грудня 2021 року (перед повномасштабною війною) їх було сплачено 42 тис. грн.
- У 2024-му – 228 тис. грн.
- У 2025-му – вже на рекордні 85 млн грн.
Нині у фінансових колах гадають, коли Нацбанк сформулює свої претензії до “Альянсу” – якщо власники не почнуть його рятувати значними власними вкладеннями, якими нині не пахне. Одні вважають, що все може відбутися у процесі планових перевірок чи перевірок з фінмоніторингу у 2026-му, що може закінчитися новим величезним штрафом. А інші чекають нового стрес-тестування банківської системи, у яке, на відміну від минулого року, цьогоріч включено й “Альянс”. Тож чекати недовго.
Джерело: OBOZ.UA
