Армія в уяві пересічного українця – це передусім про стандарти. Якщо одяг – то однаковий “піксель”. Якщо зброя – однакові “калаші”. Якщо їжа – однакові ящики з тушонкою.
Індивідуальний підхід – точно не про військо сьогодні. Неважливо, хто ти – ставай у стрій!
Така думка дійсно описує стан речей в армії. Є лише одне “але”: йдеться про вчорашню армію. Яка зі швидкістю снаряда мала б відлітати в минуле.
Саме тому в мене викликають питання гучні плани на кшталт “мільйона дронів”. Адже безпілотники – річ дуже індивідуальна. За яких погодних умов має експлуатуватися дрон? Яку вибухівку нести? Які цілі має вражати – приховану в північному лісі важку техніку, чи мотоцикл з орками, що несеться південним степом? Вдень чи вночі? Та ще багато-багато вимог.
А головне: те, що спрацювало сьогодні, завтра вже не спрацює. Бо ворог побачив вашу ідею і скоро придумає, як їй протидіяти. Це як сейф з кодовим замком, до якого грабіжники підібрали шифр. Правда ж, ви не використаєте цей же набір цифр вдруге? А скоріш за все, спробуєте змінити й сам сейф.
Простими словами: вимоги бойових підрозділів до озброєння змінюються в режимі онлайн. Так само робить і противник.
Нинішня війна – це битва ідей. А ідеї генерують люди. Не ті, що вхопилися за високі посади та просторі кабінети. А ентузіасти-винахідники, які реалізують свій талант у майстерні на дачі чи в гаражі. Завдання держави – допомогти їм вийти з цих гаражів.
Найбільш простим та ефективним способом це зробити я бачу проведення своєрідних конкурсів. Організатори оголошують умови: потрібні FPV-дрони для оптимального виконання певних задач або РЕБ, або комплекси по виявленню систем ворожих БПЛА. Винахідники подають заявки та демонструють свої ідеї. Журі, до якого обов’язково входять саме військові з бойових підрозділів, визначає переможців.
Наприклад, я б із задоволенням увійшов до складу такого журі. Бо досвід створення з нуля та командування батальйоном “Злі сапсани” закарбував назавжди бажання перегравати супротивника в умовах постійних змін в технічних показниках виробів, які застосовуються.
На базі батальйону ми створили радіоінженерну лабораторію. Це був вимушений крок: такі лабораторії мають працювати в тилу і постачати в армію готове до використання озброєння. Свого часу саме наш підрозділ був першим в історії ЗСУ, який вдало застосував проти броньованої техніки дрон з запалювальним боєприпасом. До цього він мав зовсім інше цільове призначення. І виключно завдяки ентузіастам та “кулібіним” з нашої радіо та вибухової майстерні він став новим видом зброї і його зараз дуже активно використовують в умовах бою.
Конкурси талантів зможуть дати старт подібним проєктам.
Переможці таких конкурсів мали б гарантовано отримати держзамовлення в межах кошторисів, передбачених за призові місця. Це б дозволило їм масштабувати свої ідеї, потужності свої технології для використання в армії. Також я законодавчо би прописав для них можливість бронювання.
Нещодавно Рада прийняла закон, що дозволяє оборонним підприємствам тимчасово бронювати співробітників без військово-облікових документів. Щось подібне варто прийняти і в цьому випадку. Два-три десятки винахідників у лабораторіях та майстернях принесуть війську набагато більше користі, аніж у своїх квартирах у статусі ухилянтів.
До речі, про тушонку. В нашому батальйоні “Злі сапсани” ми запустили проєкт індивідуального харчування. Навіть бійці “на нулі” могли щоденно обирати собі різні варіанти гарячих обідів. При цьому – жодної тушонки чи швидкої локшини! Ви все ще думаєте, що армія – стандартна і однакова?
Джерело: OBOZ.UA
