Зі слів Венса, прорив на перемовинах щодо України полягає в тому, що сторони (Росія, Україна, Європа) припинили приховувати свої позиції й почали чесно казати, щодо чого вони здатні йти на поступки, а щодо чого – ні.
Тут, по-перше, ВИКЛЮЧНО важливо вже власне те, що сказав Венс, і це дійсно є КОЛОСАЛЬНИМ проривом – аби тільки так все й було.
По-друге, важливе й позитивне його до цього ставлення – що він такий зсув цінує й вважає проривом.
Ну а по-третє, це в поєднанні з позитивним настроєм Штатів – єдине можливе просування до підсумкового успіху (так само, наприклад, як гранично чітко поставлене питання це вже половина відповіді).
Мир став ближче, процес рухається.
Інша новина – Трамп призначив спецпредставником у Гренландії губернатора Луїзіани, який відомий своїм бажанням приєднати цій острів до США.
Приміром – організувавши незалежність острова шляхом референдуму з наступним злиттям зі Сполученими Штатами за тихоокеанським зразком, про що дещо детальніше – на прикладі Республіки Палау.
Голова цієї “вільно асоційованої” з США держави – не “консультативний” король, хоча за традицією він теж там існує, а демократично обраний президент, яким сьогодні є американець (син власника майже всіх бізнесів у Палау), що програв вибори своєму швагерові, але потім їх виграв вже у його, швагера, сина.
Партій немає, а замість послів в інших країнах зиск Палау презентують посли США в цих країнах, якщо, звичайно, про це здогадуються, що малоймовірно.
При цьому захищають це Палау (яка вже там армія!) лише США – зі своїми військовими базами, – які заразом надають економічну підтримку й головне – дозволяють громадянам Палау без жодних віз мешкати й працювати в США, причому, що підкреслюється, на обопільних засадах (тобто й американці мають симетричне право [за бажання] заробляти собі на життя в цілком суверенному Палау).
Треба бути гренландцями, щоб від цього [наразі] відмовлятися.
Наші б їм проблеми…
Джерело: OBOZ.UA
