Здавалося б, що може бути поганого у спрощенні процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури? Наче ж правильна та хороша ідея. Допоки комусь не спаде на думку таким чином узаконювати привласнення чужої приватної нерухомості без права на судове оскарження цих дій, пише Роман Бабій для censor.net.
Відбувається це по вже опробуваній неодноразово схемі, коли в закон із гарною ідеєю і красивою назвою між першим та другим читанням пхають “шкурнякову” правку, яка повністю дискредитує і законопроект, і саму ідею, яка в ньому закладається. А потім кажуть: “Якщо ви за це не проголосуєте, то ви проти цієї гарної ідеї і проти того, щоб Україна вистояла у війні”.
Ми з колегами давно помітили: чим красивіша назва законопроекту, тим уважніше його треба читати. Особливо правки, які з’являються до другого читання. Бо саме вони і стають “деталями”, в яких ховається диявол.
Що сталося?
Голова земельного комітету нардеп Олександр Гайда вніс до законопроекту №9549 правку, що надає державі можливість забирати під час війни приватну та комунальну нерухомість по дуже спрощеній процедурі за рішенням Закарпатської ОДА, яке потім “освячується” Кабміном. За відібране майно передбачена компенсація із держбюджету, але колись потім і можливо.
Законопроект пропонує запустити такий собі “пілотний проект” лише в Ужгородському районі Закарпатської області. Цьому пілотному проекту присвячена окрема чимала стаття в законі.
Не буду переказувати в деталях весь той треш, який може стати законом. Розкажу про “найяскравіше”:
– Забирати нерухомість можна з мотивів суспільної необхідності для стратегічних підприємств та доріг. В чому саме може бути ця необхідність, в законі не уточнюється. Але будьте певні, Закарпатська ОДА і Кабмін щось придумають. Бо саме ОДА визначає необхідність, а Кабмін її затверджує.
– Забрати можуть будь-яку нерухомість, в т.ч. і житлову (правда для житлової передбачається судова процедура).
– Якщо для “суспільної необхідності” потрібна лише частина ділянки, на такі дрібниці держава не розмінюється – забирати будуть всю ділянку. Тобто достатньо “обгрунтувати”, що треба кілька соток ділянки, а забиратимуть ділянку площами декілька гектарів. І якщо вірити закону, це нормально.
– Спочатку держава забирає нерухомість, а потім протягом 6 місяців виплачують визначену суму грошей (для житлової нерухомості – спочатку гроші, а потім забирають). Але це лише тоді, якщо в бюджеті будуть на це гроші. А якщо ні, то йдіть судіться за ці гроші і ставайте у величезну чергу кредиторів держави. Дуже зручно (для тих хто забирає).
– Про те, що Закарпатська ОДА “поклала око” на вашу нерухомість власника можна повідомити поштою (для цього навіть не обов’язково, щоб він отримав лист) або на сайті (!) регіональних медіа та ОДА.
– Після завершення воєнного стану ця відібрана нерухомість, звичайно ж, не повертається власникам.
– Ці правила діють під час воєнного часу та ще 2 роки після його закінчення, але не довше 01.01.2027 р.
– І “вишенька на торті”. Рішення та дії Закарпатської ОДА щодо відібрання нерухомості забороняється оскаржувати до суду! Це пряме порушення ст. 55 Конституції, яка гарантує громадянам право оскарження до суду, що не може бути обмежене в умовах воєнного стану.
Можна було би назвати це узаконеним державним рейдерством. Але це навіть гірше. Бо проти рейдерських дій можна захиститися в судах, а власникам нерухомості в Ужгородському районі Закарпатської області – ні.
Чим ще все це небезпечно?
Крім, звісно, порушення Конституції, яка, на жаль, “на паузі”, та ігнорування основ права власності, яке захищається Конвенцією з прав людини і основоположних свобод?
У разі успішного втілення цього “пілотного проекту” відкривається “скриня Пандори”. Завтра можуть бути спроби запровадити це в місцевості, де ви живете. Будь-де, де є цікаві для влади об’єкти нерухомості, які можна буде просто і без значних майнових втрат забрати начебто для “суспільної державної необхідності під час війни”. А потім, не виключено, і по всій Україні. Всі, хто проти, “поширюють російські наративи і не хочуть перемоги України у війні”.
Ми з командою “Розумної політики” подали проекти блокуючих постанов до цього законопроекту. Вимагатимемо скасування ухваленого Радою рішення. Хоча з огляду на практику прогнози невтішні. Зазвичай на розгляд таких постанов у залі парламенту залишається кілька десятків депутатів, бо монобільшість не зацікавлена в їх прийнятті.
Є ще надія на вето Президента щодо цього трешового законопроекту. Сподіваємося, що здоровий глузд переможе хоча б цього разу. Источник: https://censor.net/ru/b3510382
Джерело: OBOZ.UA
