Схоже, що усю жадібність не тільки Словаччини, але й Європи до газу від “Газпрому” уособлює призначенець Фіцо на посаді очільника національної газової компанії SPP Войтех Ференц (Vojtech Ferencz). Йому відведена публічна роль промоутера як російського газу в ЄС, так і транзиту “азербайджанського” газу через Україну. На що необхідно звернути увагу в контексті словацької активності щодо російського газу в азербайджанській упаковці.
1. Ференц відвідав Баку і підтвердив, що одним з робочих варіантів є залучення азербайджанської SOCAR, яка могла б транспортувати газ через українську територію, що дало би можливість офіційному Києву не мати напряму справу з “Газпромом”.
2. Російська агресія проти України для Ференца не є значущим чинником, щоб транзит через ГТС України був припинений. Мовляв, в 2019 році ж домовилися про збереження транзиту, тому й зараз можна домовитися.
3. Формальне залучення SOCAR доцільне тільки для транзиту через Україну, а далі потрібно було би повернути газ “Газпрому” (очевидно, в особі “Газпромекспорту”) на українсько-словацькому кордоні і дозволити йому продовжувати обслуговувати своїх європейських клієнтів.
4. Ференц вважає, що транзит також може здійснюватися і за іншим варіантом – через посередника, яким може бути певний міжнародний консорціум з залученням SPP.
5. SPP купує у “Газпрому” 3 млрд кубометрів газу на рік за контрактом до 2034 року, але хоче, щоб 14 млрд куб. м російського газу, що йде транзитом через Україну, збереглись, оскільки транспортування лише обсягів для Словаччини і до Словаччини надто збільшить витрати на транзит.
6. Ференц збирається до Брюсселя, щоб заручитися підтримкою Єврокомісії майбутньої можливої домовленості щодо транзиту “азербайджанського” газу через Україну та збереження присутності газу “Газпрому” в Європі.
7. На відміну від угорської MOL, яка побачила в кривому російському маршруті “Турецького потоку” через Чорне море, Туреччину, Болгарію, Румунію найбільш прямий шлях до Угорщини, SPP вустами Ференца каже, що альтернативні українському маршрути є дорожчими і наявні вузькі місця в інших газопроводах.
8. “Коли я зібрав усі ризики докупи, то побачив, що транзит має бути і повинен підтримуватися, щоб уникнути штучних витрат у Центральній Європі”, — сказав Ференц Reuters у кулуарах газової конференції на словацькому гірському курорті Горні Смоковець.
Що тут важливо?
1. Активність Ференца лежить в руслі проросійської діяльності прем’єра Фіцо та віце-спікера парламенту Словаччини Андрея Данко, який є лідером Словацької національної партії (коаліційний партнер Фіцо) і чи не найбільшим путінферштеєром в Братиславі, також відомий своєю антиукраїнською позицією та відкиданням факту агресії РФ проти України. Данко днями повідомив, що отримав запрошення від свого “великого друга” спікера російської думи Володіна відвідати Москву в листопаді. Останнє якраз є показовим в плані того, що РФ зараз мобілізує потенціал усієї своєї агентури в країнах ЄС і НАТО, відкрито викликаючи їх до Москви для отримання директив і пропозицій, від яких не можна відмовитись. Це зайвий раз підкреслює те, про що йшлось в нещодавньому матеріалі Центру “Стратегія ХХІ” “Гібридна стратегія повернення РФ на нафтовий і газовий ринки Європи”, поширеним також EU Today “Russia’s Hybrid Strategy to Reclaim Its Position in Europe’s Oil and Gas Markets”.
2. 7 жовтня в Ужгороді має відбутися спільне засідання урядів України та Словаччини. Зрозуміло, про що там йтиметься. По суті, український прем’єр буде під тиском словацького візаві і вдатися Шмигалю до повтору словесного маневру “уряд тут ні при чому” як це мало місце з транзитом “угорської нафти”, не вдасться. Беручи до уваги, як зазвичай “пластилінову” позицію прем’єра і його нульовий вплив на рішення, які формуються в позаурядовому форматі, за підсумками з Ужгорода прозвучить щось на кшталт і вашим, і нашим.
3. Позаурядова активність з українського боку спостерігається в Братиславі. Вона уособлюється організованим діловим угрупованням Міндича. Коли Ференц веде мову, що транзит може здійснюватися через посередника у вигляді міжнародного консорціуму, то ось його там і намагаються зліпити. Словаччина, на жаль, традиційно є місцем для російського схематозу. Достатньо згадати VS Energy “словаків” Бабакова, Гінера та Воєводіна, які зі “словацького плацдарму” ще в 2001 році розпочали захоплення українських обленерго, прикриваючись європейським фасадом. Інший час, інші персоналії, а схематоз незмінний. А міжнародний консорціум дуже навіть може нагадувати Росукренерго.
4. Найближчим часом ми побачимо активність словацького підрозділу Кремля в Брюсселі. Власне, про це обмовився сам Ференц. Зрозуміло, що там він буде не один. Марош Шефчович, єврокомісар від Словаччини, з солідним стажем в Єврокомісії, який в новому її складі відповідатиме за торговельну та економічну безпеки, міжінституційні відносини та прозорість, ймовірно, буде ангажуватись газовим лоббі на збереження статус-кво транзиту через Україну в форматі міжнародного консорціуму. Не думаю, що Шефчовича вдасться схилити до цього, але спроби матимуть місце.
5. Остаточні рішення на “східному кінці труби”, очевидно, будуть прийняті в Казані, куди Путін запросив Алієва. Там 22-23 жовтня відбудеться саміт БРІКС, Азербайджан подав заявку на вступ, Росія, звісно, підтримує її. Там і будуть погоджені наступні кроки з урахуванням становища на “західному кінці труби” та в Україні.
Далі буде….
Джерело: OBOZ.UA
