Напередодні візиту президента Зеленського до Білого дому, який відбувся минулого тижня, я, як і багато інших, висловлював своє припущення щодо того, що цей візит буде мати історичне значення і не тільки тому, що Україна може отримати крилаті ракети “Томагавк”, а перш за все тому, що цей візит може змінити характер війни.
Але все змінив один телефонний дзвінок Путіна в той час, коли український президент перебував у повітрі, прямуючи на офіційну зустріч із Трампом. Як потім з’ясувалося, цей дзвінок Путіна повністю нейтралізував усі наробки та всю підготовку з обох боків до візиту президента України.
Багато хто справедливо запитує, навіщо взагалі Зеленський продовжував цей політ у Вашингтон, після того, як стало відомо про зміст домовленостей Трампа з Путіним. З іншого боку, незважаючи на всі складнощі, які Путін створив для Зеленського у спілкуванні з Трампом, він мав гідний вигляд і тепер треба все зробити, щоб переграти Путіна.
І Україна, спільно з президентом Трампом і європейськими лідерами, переграла Путіна.
Путін отримав таку поразку, яка обернеться для нього втратою влади і життя. І проблема не тільки, вірніше не стільки у тому що США вперше після повторного обрання Дональда Трампа запроваджені санкції проти Росії, а головна проблема полягає у тому, Дональд Трамп кардинально змінив своє ставлення до Путіна і зрозумів, що Путін є загрозою демократії і свободи не тільки для України і європейських країн , а і для Сполучених Штатів, оскільки наважився публічно погрожувати Сполученим Штатам ядерною зброєю. Це вже був для Трампа перебір. Більше він терпіти усі приниження Путіна не буде.
Саме тому, Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США ухвалило рішення запровадити санкції проти російських нафтогазових компаній “Роснефть” та “Лукойл”. Про це йдеться у заяві на сайті відомства. Там зазначили, що нові обмеження запроваджуються “у зв’язку з відсутністю у Росії серйозної прихильності до мирного процесу, спрямованого на припинення війни в Україні”.
“Міністерство фінансів запроваджує санкції проти великих російських нафтових компаній і закликає Москву негайно погодитися на припинення вогню”, – написав президент США Дональд Трамп.
Через деякий час президент США заявив, що скасував і зустріч із Володимиром Путіним у Будапешті.
Тобто, Сполучені Штати не просто ввели санкції проти нафтових компаній Росії, президент США Дональд Трамп ухвалив ще й важливе політичне рішення, про скасування його зустрічі з Путіним.
Російські ЗМІ спочатку промовисто мовчали, потім спробували згладити враження, винісши в заголовки новину про те, що діалог продовжується. Пізніше сам Путін вдав, що нічого страшного не сталося, мовляв, зустріч не скасовано, а перенесено. Але вийшло не переконливо. Скасування саміту в Будапешті – сильний удар по іміджу та самолюбству президента РФ, його ефект не варто недооцінювати.
Володимир Путін рідко втрачає контроль за собою.
Четвер, 23 жовтня, був саме такий день. Спілкування президента Росії із журналістами під час відвідування з’їзду Російського географічного товариства було, мабуть, однією з найяскравіших за останні роки ілюстрацій того, що тиск Заходу працює. Говорячи про відміну зустрічі з американським колегою Дональдом Трампом у Будапешті та санкції США проти “Роснафти” та “Лукойлу”, Путін помітно нервував і погано приховував злість. Вираз обличчя та вибір слів видавали його нервозність та невпевненість.
Це був дуже потужний удар по самолюбству Путіна та економіці Росії.
Нервувати Путіна змусив насамперед Трамп. Після нещодавньої телефонної розмови він був упевнений, що жодних сюрпризів від голови Білого дому не буде. Відмову Трампа передати Україні крилаті ракети “Томагавк” (Tomahawk) під час візиту президента України Володимира Зеленського 17 жовтня до Вашингтона у Кремлі розцінили як успіх. Тиск Трампа на Київ з метою піти на поступки Москві, про який писали ЗМІ, посилив це враження, причому не тільки в Москві, а й у західних столицях. І тут – скасування особистої зустрічі. Такого не дозволяв собі жоден світовий лідер, пише DW.
Це було свідоме приниження Путіна.
Формально нові санкції виглядають дуже масштабними та дієвими. Насамперед тому, що під них підпали найбільші нафтовидобувні компанії: “Роснефть” та “Лукойл”, а також 34 їхні “дочки”. Мінфін назвав їх “найбільшими нафтовими компаніями, які фінансують військову машину Кремля”, — і справді сумарно вони видобувають рівно половину російської нафти.
Крім того, це блокуючі, тобто найсерйозніші санкції: США включили фірми до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб (SDN або Specially Designated Nationals and Blocked Persons List). Але ефективність цих заходів залежить від готовності США зробити те, що обіцяно у заяві Мінфіну: “Зруйнувати можливості Кремля фінансувати машину війни”.
Загроза включати до SDN-списів будь-які компанії з усього світу виглядає найсерйознішою. Це інструмент, за допомогою якого Мінфін США може вводити нові санкції щодо іноземних покупців нафти, так і проти глобальних фінансових компаній, які обслуговують торгівлю сировиною.
За логікою їх заяви, під такі ж санкції теоретично можуть підпасти всі, хто купує нафту двох компаній. Росія експортує 47% сировини, що видобувається (240 млн тонн з 516 за підсумками 2024 року). А якщо згадати, що в січні 2025 року як прощальний “подарунок” Путіну адміністрація Джо Байдена, що йде, включила до SDN-листи “Газпромнефть” і “Сургутнафтогаз”, то формально токсичним став весь російський нафтоекспорт.
Саме через ризики вторинних обмежень нафтопереробні заводи Індії вже зараз терміново почали вивчати, як відмовитися від прямих поставок нафти компаній, що підпали під санкції. Індія — другий після Китаю найбільший покупець російської сировини, а із сумарного імпорту в 1,9 млн барелів на добу більше двох третин якраз і припадає на постачання “Роснафти” та “Лукойлу”
Щодо Китаю — найбільшого покупця з обсягами близько 2,1-2,3 млн барелів із Росії — то з одного боку Пекін уже розкритикував рішення адміністрації Трампа, давши зрозуміти, що слухатися не збирається. А з іншого боку, джерела Reuters повідомили, що китайські держкомпанії PetroChina, Sinopec, CNOOC і Zhenhua Oil принаймні короткостроково утримаються від покупок морських партій російської нафти через побоювання санкцій. Але вони купують невеликі обсяги — від 250.000 до 500.000 барелів на добу, решту забирають середні чи дрібні китайські НПЗ.
Однак є свіжий приклад того, як змусити навіть незговірливих китайських друзів Путіна відмовитись від російської сировини. Варто тільки Великобританії тиждень тому було запровадити санкції щодо найбільшого покупця в Китаї, НПЗ Yulong Petrochemical, — і тут же міжнародні посередники почали скасовувати постачання цьому нафтопереробнику.
“США та Європа намагаються знайти нові способи тиску на Росію”, пише Ніл Макфаркуар в The New York Times.
“Президент Трамп давно погрожує новими санкціями проти Росії за відмову погодитися на припинення вогню в Україні, але він не запровадив жодних санкцій протягом свого другого терміну досі. У середу Сполучені Штати заблокували операції по всьому світу, пов’язані з двома найбільшими російськими нафтовими компаніями, “Роснефтью” та “Лукойлом”. Через кілька годин Європейський Союз запровадив нові санкції проти російської енергетики. Світові ціни на нафту зросли більш ніж на п’ять відсотків після цієї новини, що може спонукати деяких основних клієнтів Росії, зокрема в Індії, припинити купувати російську нафту. Президент Росії Володимир Путін назвав нові санкції “недружнім актом”. Він також попередив про шалену реакцію, якщо Київ отримає потужні американські ракети, які він прагне завдати глибших ударів по російській території. Міністерство фінансів США заявило, що воно націлилося на дві нафтові компанії, оскільки вони генерують дохід для “військової машини” Москви. Крім того, у четвер Європа вирішила заборонити до 2027 року всі закупівлі зрідженого природного газу з Росії, який щорічно генерує мільярди доларів.
Однак, як і у випадку з повторними попередніми раундами санкцій, не було жодних негайних ознак того, що Кремль відмовиться від продовження війни, навіть коли Росія стикається з поглибленням економічних проблем.
Чому нові санкції запроваджуються саме зараз?Маятник ставлення президента Трампа до Росії сильно коливався протягом останнього тижня. 16 жовтня він оголосив, що незабаром проведе саміт з паном Путіним у Будапешті, а потім раптово скасував його та оголосив про нові санкції в середу. Це найпряміші каральні заходи, які Вашингтон вжив проти Росії з моменту повернення пана Трампа на посаду президента в січні, і одні з найжорсткіших кроків проти енергетичної галузі з початку війни в лютому 2022 року. Після запровадження угоди про припинення вогню в Газі цього місяця пан Трамп сподівався на повторення війни в Україні. Але Росія відхилила припинення вогню як перший крок, наполягаючи на своїй вимозі, щоб Україна поступилася територією, яку російські військові не змогли виграти на полі бою, і хоче припинити зусилля України щодо формування економічних та військових союзів із Заходом
Зустріч пана Трампа з паном Путіним на вищому рівні на Алясці в серпні не дала відчутних результатів. Потім Білий дім у вівторок оголосив, що президент скасовує ще одну зустріч і запроваджує санкції. Пан Трамп висловив роздратування паном Путіним. “Щоразу, коли я розмовляю з Володимиром, у мене йдуть хороші розмови, а потім вони ні до чого не призводять”, – сказав він журналістам в Овальному кабінеті в середу.
Який вплив ці санкції матимуть на Росію?
Пан Путін заявив у четвер, що санкції проти російських нафтових гігантів завдадуть шкоди економіці країни, але не суттєво.
“Це недружній акт щодо Росії, і він не зміцнює відносини між Росією та Сполученими Штатами, які тільки почали відновлюватися”, – сказав пан Путін журналістам. “Але жодна країна, що поважає себе, і жодна людина, що поважає себе, ніколи нічого не вирішує під тиском”.
Санкції вдаряють по двох російських нафтових компаніях з глобальним охопленням, а також по понад 30 їхніх дочірніх компаніях, включаючи численні нафтопереробні компанії. Продажі нафти та газу становлять близько чверті річного державного бюджету Росії, а нафтова промисловість вже переживає тиск через дедалі складніші удари на великі відстані з боку України.
Попередні санкції були спрямовані на інші аспекти енергетичного сектору, включаючи так званий флот тіньових танкерів, який використовується для перевезення нафти на міжнародних суднах, походження яких невідоме, щоб обійти американські та європейські санкції.
Війна стала визначальним елементом його спадщини. Хоча Росія цього року здобула кілька тисяч квадратних кілометрів, на карті це лише кілька сантиметрів, а бої – це кривава важка робота, загальна кількість загиблих оцінюється в понад 200 000 росіян.
Хоча жорсткі репресії змусили замовкнути більшість опозиції, пан Путін перевів економіку на воєнний лад, і він, схоже, не хоче припиняти бойові дії, доки не зможе претендувати на більше територій для Росії та встановити більший контроль над Києвом.
Що буде далі?
Україна прагне отримати крилаті ракети “Томагавк” від Сполучених Штатів, щоб вразити глибші території Росії, а пан Путін погрожує жорсткою відповіддю.
Деякі аналітики ставляться до сумніву, чи можуть “Томагавки” справді змінити військову рівновагу, враховуючи їхню високу вартість та кількість, необхідну для досягнення будь-якої військової різниці. Запровадження нових санкцій відбулося одночасно з тим, що лідери Європейського Союзу відклали до грудня питання про використання російських активів, заморожених у Європі, як застави для кредиту київському уряду на суму 140 мільярдів євро (163 мільярди доларів). Ці гроші допомогли б компенсувати скорочення допомоги США. Частина може піти на придбання “Томагавків”Трамп справді мріє про Нобелівську премію миру. Однак це не означає, що він готовий нескінченно терпіти брехню Москви, та ще впереміш із погрозами ядерної війни. “Будапештський ультиматум” Путіна, схоже, вивів Трампа з себе і ввів у дію санкції.
Їхнє політичне значення може виявитися серйознішим за економічне. “Путіним незадоволений особисто Трамп” – ось який висновок зроблять Моді, Орбан та інші “розумільники Путіна та Росії”. А добрі стосунки з нинішнім президентом Сполучених Штатів, у тому числі особисті, для них, як і для багатьох інших глав держав та урядів у світі, є абсолютним пріоритетом.
Дистанціювання від Москви стане найближчим часом ключовим елементом дипломатії для багатьох із тих, хто ще вчора був готовий підіграти Кремлю.
Чи може Трамп змінити гнів на ласку? Може. Але для цього потрібно або Путіну змінити собі і погодитися на умови американців, або кремлівському двору відчути реальну загрозу своєму існуванню”, пише Константин Еггерт в DW.
Схоже на те, що Трамп остаточно визначився з Путіним і зрозумів, що подальше загравання в ним, може мати надзвичайно негативні наслідки як для Сполучених Штатів, так і для нього особисто, як президента наймогутнішої країни світу.
Нагадаємо, наприкінці серпня опитування Квінніпекського університету показало, що всього 37% зареєстрованих виборців схвалюють роботу президента США.
Не може Трамп ігнорувати і відкриті погрози Путіна ядерним ударом по країнам Заходу і Сполученим Штатам.
Екс-співробітниця Розвідувального управління Міноборони США, стратегічний аналітик Ребекка Коффлер в вересні 2025 року у статті для The Telegraph зазначає: “Путін тримає палець на ядерній кнопці. Ризик ядерного конфлікту зараз досяг найвищого рівня за останні десятиліття. Божевільне стало значно ближчим, ніж готові визнати навіть найбільші скептики”.
Путін значно переоцінив свої можливості і свій вплив на Трампа, як колись значно переоцінив можливості його армії захопити Київ за три дні.
Ця помилка Путіна обернеться для нього втратою влади і життя.
Джерело: OBOZ.UA
