Ситуація із запровадженням санкцій США проти російської нафтової інфраструктури стрімко розвивається, але в різних місцях – з різним темпом та в різних напрямах. Як ми пам’ятаємо, найбільшим покупцем російської нафти по черзі були то Китай, то Індія, і якщо у Китаю є потужні політичні інтереси в цьому питанні, що впливають на характер реакції, то Індія дотримується комерційних інтересів, і, як виявилося, митні тарифи, запроваджені Трумпом за те, що індуси купують гігантську кількість цієї нафти, не переважили комерційної вигоди від переробки та подальшого продажу нафтопродуктів.
Але тепер уже втрати від перебування в санкційному списку стають неприйнятними, а тому індуси починають крутити кормою. Принаймні, різні джерела пишуть про те, що представники індійських НПЗ терміново опрацьовують варіанти отримання нафти з інших джерел. Адже отримати й переробити нафту – не проблема, а проблема полягає в тому, щоб потім збути нафтопродукти, отримані з російської нафти. Плюс до того, цілком можна втратити доступ до важливих, а часом – і критичних комплектуючих для НПЗ, які через санкції можна й не отримати. Тому звідти надходять ось такі повідомлення:
Тобто в Індії процес вже пішов, і це тому, що крім одного, решта НПЗ належать неросійським компаніям, і вони в принципі можуть змінювати постачальників просто на підставі балансу витрат і прибутку. Очевидно, що після запровадження санкцій цей баланс почав зміщуватися у бік витрат саме щодо російської нафти, і заводи стали переходити на нафту з інших країн. Набагато гірша справа там, де лапті влізли у власність НПЗ і паливної інфраструктури та посіли там панівне становище.
Так сталося із Сербією. Там “братушки” з радістю та відкатами віддали цю інфраструктуру лаптям, і тепер там ситуація стає дедалі більше загрозливою. Принаймні, станом на зараз це виглядає майже катастрофою, і згідно з різними ЗМІ, вона може настати буквально найближчими днями.
Так, сербська нафтова компанія NIS, яка на 55% належить “Газпрому” та “Газпромнєфті”, може зупинити роботу єдиного в країні нафтопереробного заводу впродовж тижня. На початку жовтня після численних відстрочок, які компанії надавала адміністрація Дональда Трампа, NIS, що володіє НПЗ у місті Панчево поблизу Белграда, а також мережею із 350 заправок по всій країні, потрапила під санкції й буквально щойно не змогла отримати останню партію нафти, залишившись із тими залишками запасів, які склалися на той момент.
Але тут – питання принципу, і якщо здебільшого питання щодо санкцій було прийнято, а робота підприємства тривала лише завдяки відстрочкам, то якесь рішення треба було ухвалювати вже давно. Але відомо, що лапті тягнули до останнього і зараз діють за принципом “Або наша нафта, або ніякої”. І що найцікавіше, така тактика поведінки – не новина. Саме так розвивалася ситуація з газом, коли “Газпром” сам розгорнув торговельну війну проти Європи.
Джерело: OBOZ.UA
