Блог | Монополізація експорту озброєнь створює ризики корупції та гальмує розвиток галузі

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що з листопада цього року Україна відкриває можливість експорту власних зразків озброєння. Видання “Українська правда/Межа.Оборонка” зазначає, що це рішення має стати важливим кроком до фінансової стійкості українського оборонно-промислового комплексу, адже дозволить компаніям залучати кошти для розвитку технологій, а державі – отримувати додаткові податкові надходження. Втім, ключовим викликом залишається питання: як побудувати прозору систему експорту зброї без ризиків корупції та надмірної бюрократії?

За словами виконавчого директора National Association of Ukrainian Defense Industries / NAUDI Сергія Гончарова, головна загроза полягає у збереженні моделі державної монополії.

“Протягом багатьох років Україна використовувала модель, у якій лише вузьке коло державних компаній-спецекспортерів мало право здійснювати зовнішньоекономічні операції з товарами військового призначення. Формально це створювалося для контролю за чутливими технологіями, але на практиці – породило непрозорість, політичний вплив і корупційні ризики”, – зазначив Гончаров.

Виробники, які не мають прямого доступу до замовників, змушені працювати через державних посередників, що знижує прибутковість контрактів і стримує інноваційний розвиток галузі. Ще однією системною проблемою, на думку Гончарова, є неузгодженість дозвільних процедур. Кожен контракт проходить десятки етапів погоджень, міжвідомчих рішень та перевірок кінцевого користувача. Це створює затримки, втрату замовників і репутаційні ризики для українських компаній.

“Потрібно відійти від ручного управління і перейти до цифрової, передбачуваної моделі регулювання, – наголосив виконавчий директор NAUDI. – Ми пропонуємо впровадити відкритий реєстр експортних операцій, публічну звітність спецекспортерів і стандартизовані процедури погоджень. Це дозволить скоротити корупційні ризики і підвищити довіру міжнародних партнерів”.

Оптимальною моделлю на сьогодні є баланс державного контролю та ринкової конкуренції. Держава має зберігати контроль за стратегічними технологіями, але водночас надати можливість добросовісним виробникам самостійно виходити на зовнішні ринки – за чітко визначеними правилами.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *