Про дітей Гази. Частина 2. (Частина 2 тут)
Спробую висловити свою особисту дилетантську і непрофесійну думку. Але спочатку давайте визначимося з критеріями — що це взагалі таке — вирішення проблеми? Як саме визначити — вирішено проблему чи ні?
Мені здається, що критерій у цьому випадку може бути один: перестануть тут люди вбивати одне одного чи ні? Тому, що ті рішення, які пропонуються зараз, означають тільки одне — через десять років війна повториться. А отже, це не розв’язання проблеми, а передача її наступним поколінням. Не сьогоднішні євреї та араби будуть помирати, а їхні діти. А потім діти їхніх дітей тощо. Сьогодні Хамас скоює злочин не тільки проти Ізраїлю, а й проти своїх дітей, готуючи їх у шахіди.
Я б запропонував розбити рішення на три рівні:
Короткострокові рішення (1-3 роки): відбудовування Гази, нормалізація, припинення індоктринації ненавистю.
Середньострокові (5-10 років): нове покоління з альтернативними цінностями і життєвими перспективами
Довгострокові (15-25 років): культурна трансформація регіону
При цьому вкрай важливо розуміти, де взяти людей, де взяти сили правопорядку і де взяти гроші?
Але розв’язання проблеми Гази потрібно починати на міжнародному рівні.
1. Фінансування тероризму необхідно прирівняти до тероризму.
Сьогодні арабські країни і, насамперед, Катар платять щомісячну допомогу сім’ям терористів. Убивство одного ізраїльтянина — $400/місяць. Убивство понад п’яти ізраїльтян — $3000/місяць (це в 10 разів вище за середню зарплату в Газі). Довічне ув’язнення в Ізраїлі — максимальні виплати. На це йде $350 млн/рік, це більше, ніж палестинська адміністрація (ПА) витрачає на охорону здоров’я. Крім того, західні країни дають гроші ПА як “гуманітарну допомогу”.
Будь-яка країна, що фінансує тероризм, повинна потрапляти під дуже серйозні міжнародні санкції. Якщо Катар продовжить цю практику — заморозити активи катарських фондів на Заході. Палестинська адміністрація повинна припинити виплати або позбутися всієї міжнародної допомоги. Будь-яке фінансування тероризму ПА має призводити до заморожування банківських рахунків лідерів ПА і виписування міжнародних ордерів на арешт (як для спонсорів ІДІЛ)
2. Ліквідація UNRWA (БАПОР)
Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям було створено в 1949 році як тимчасова організація. Після 75 років БАПОР увічнює проблему, створює залежність від допомоги і підтримує міф про “повернення”. Ніде у світі не існує такого поняття — спадковий статус біженця. Дитина, народжена у біженців в іншій країні, ніде не вважається біженцем. Виняток зроблено тільки для палестинців. Тоді “Право на повернення” для 5.9 млн осіб зникає (вони ніколи не жили в Палестині) — це головна перешкода миру. Ніяких допомог для “потомствених біженців”.
Додам, що співробітники БАПОР пов’язані з Хамас і підтримують антисемітизм. 12 осіб із них брали участь у різанині. Їхні школи використовує Хамас для зберігання зброї
3. Іран — головний спонсор Хамас і Хезболли
Іран надає ХАМАС, Хезболлі, іншим терористам $700 млн/рік. Плюс навчання бойовиків, плюс зброя (ракети, дрони). Потрібна повна блокада експорту нафти Ірану. Відключення від SWIFT — повністю. Заморожування активів Іранського центробанку. Додам, що це зупинить і іранську ядерну програму
4. Реформа ООН і міжнародних інститутів
Антиізраїльська упередженість ООН — статистичний факт. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН (2015-2022) — проти Ізраїлю: 112 резолюцій, проти Сирії (500 000 убитих): 22 резолюції. Проти всіх інших країн світу разом: 67 резолюцій.
Чому так відбувається? 57 ісламських країн голосують єдиним блоком. Доходить до смішного. 2016 рік — ООН засудила Ізраїль за “дискримінацію жінок”. Водночас: Саудівська Аравія (жінкам не можна водити), Іран (хіджаб обов’язковий) — не засуджені. 2022 рік — Ізраїль засуджено за “порушення прав на Голанських висотах”. Водночас — Китай (уйгури в концтаборах) — не засуджений.
ООН повністю себе дискредитувала. Право вето, яке мають Китай і Росія, роблять цю організацію безглуздою. Можливе створення “Альянсу демократій” — тільки країни з демократичним правлінням.
5. Реформа Міжнародного кримінального суду (МКС)
МКС видав ордер на арешт Нетаньягу (2024) за “військові злочини” в Газі. АЛЕ не видав ордер на ХАМАС до 7 жовтня (тільки після різанини). Не видав ордерів на лідерів Ірану (спонсори тероризму). Не видав на Путіна до 2023 (незважаючи на Крим 2014, Сирію)
6. Зміна наративів і норм
Наприклад, визначення “окупації”. Ізраїль називають “окупантом” Гази з 2005 року, хоча, Ізраїль вивів з Гази всі війська, демонтував всі поселення і передав управління палестинцям. У Гази є кордон з Єгиптом, який Ізраїль ніяк не контролює.
Після кожної війни Ізраїль звинувачують у “непропорційній відповіді”. Якщо загинуло 100 ізраїльтян і 1000 палестинців, із цього роблять висновок, що “Ізраїль використовує надмірну силу”. Але пропорційність не означає рівну кількість жертв. Пропорційність це пропорційність цілі.
Хамас систематично використовує цивільних як щит. Встановлює пускові установки ракет у школах, лікарнях і житлових будинках. Розміщує командні центри — під лікарнями, а військові тунелі — під будинками. А коли Ізраїль атакує ці об’єкти, у всьому звинувачують Ізраїль. Хоча відповідальність лежить на тому, хто прикривається цивільними.
7. Усі арабські країни мають визнати право Ізраїлю на існування. Багато хто досі цього не зробив. Необхідно перестати вчити дітей у мусульманських країнах за антисемітськими підручниками. За будь-які заклики до джихаду повинні слідувати міжнародні санкції.
Це було про те, що потрібно зробити зовні Гази. Остання частина буде про вирішення проблем усередині Гази.
Джерело: OBOZ.UA
