Блог | Думки військових: “Пам’ятаю подумав, що все, нам гайки. Але вирішив, що в полон не здамся”

В телефонній книжці через один нікого немає. Моя мрія – поставити дитину на ноги. Дивитись фільми про війну зараз — це як комедію дивитись. Рубрика: “Військовий говорить”.

***

Пам’ятаю, що я був на адреналіні.

Потрапили в засаду. Відстрілювались. Пам’ятаю подумав, що все, нам гайки. Але вирішив, що в полон не здамся.

Настроївся.

Але вони ідіоти почали крити мінами самі себе. І під шум мін ми відходили. Виявилось, що з групи всієї залишився я один.

Вийшов один. Цілий день блукав по лісу.

Зустрів наших хлопців випадково.

***

Дрони літали як мухи.

Протопали 18 км, щоб нас забрали.

З тих пір почалась колотнеча. Головні болі.

2 контузії отримав перед цим. Перед виходом.

***

1 снаряд біля бліндажа — нас накрило. Оглушило так, що капець. Вибігли. Переночували у хлопців в іншому бліндажі.

Нам в бліндаж одразу скид.

Я не знаю, як ми живі залишились. Там бліндаж маленький був.

***

Відчуваю труднощі з пригадуванням.

Не памʼятаю вибух, як дрон прилетів в дах. Я не чув вибух. Але він точно був.

Зараз є сильна втрата інтересу до того, що цікавило раніше. Хочеться бути одному часто.

Відчуваю відрізаність від людей взагалі. Мало спілкуюсь з іншими.

***

Сни дуже реалістичні. Запах горілого мʼяса уві сні. А якісь жахливі сни. Повний баркас людей забитий. На штурм. І прокидаюсь мокрий, хоч викручуй.

**

Дивитись фільми про війну зараз — це як комедію дивитись.

Починаєш рахувати магазин. Та він же давно не передзаряджав. Починаєш рахувати і аналізувати все. Він би не дійшов з таким грузом. Виглядає смішно.

***

Сенс втрачається тоді, коли ти був за лінією смерті. І ти вже готовий померти.

Дуже радий поговорити з вами. З психологом один раз пересікався в сєкторє. Треба було поставити + в табличці. Взагалі ніякий.

З тих пір перед психологами бетонна стіна намалювалась.

***

Що турбує найбільше?

Те, що стає все якось на все байдуже. По освіті інженер-енергетик. Почав працювати. А зараз немає такого, щоб зачепило.

***

Зараз виплати смішні, якщо була контузія.

Я на лікування витратив більше. Вразливий до звуків. Плаксивий став. Флешбеки.

З сімʼєю іду по тропінке. Дивлюсь, щоб не було мін і розтяжок.

Раніше любив на поїздах їздити. Поїзди. Природа.

Там би позицію поставив.

Там би мачта стала б класно. Для розвідки.

***

Не можу жити по-старому.

Розмовляєш з кимось. І навіть коли не хочеш — все одно говориш про війну. Люба розмова про війну.

Дерево. Побите. Голе. Одиноке.

Воно яскраве. Воно квітуче. Краще було б, щоб ще були дерева.

***

Зараз негативу більше ніж позитиву.

Війна іде. Не ясно, коли воно все закінчиться.

***

Відчуваю якесь бессмісліє життя.

Я як дуб вирваний з корінням. 3 года вирвані з життя. На глушняк. Відновлює сім’я. І ремонт автомобіля. Що ще допомагає? Крик, викричатись наодинці. Сімʼя. Фільми

**

Бути з сім’єю – це моя мета.

Я пообіцяв поставити дитину на ноги. Це моя мрія.

***

Дякую, що вислухали.

Мені б частіше з кимось поговорити.

А то сиджу один. Збираю монети щоб заспокоїтись – або шось малюю. Або монети розкладаю.

У мене взагалі немає з ким поговорити. Тому поговорити з вами – це свято.

***

Що мене найбільше вибиває з колії?

Більше за все загиблі побратими.

Побратима засипало в бліндажі, задохнувся і помер.

А ми в 2022 році були разом.

І це вибиває в колії.

В телефонній книжці через один нікого немає.

Нашого побратима на позиції вбив снайпер.

І не дозволили його врятувати.

І лікар сказав, що без варіантів – не врятувати.

І ми навіть не попробували.

І це мучить, провина.

Коли ти міг попробувати і не попробував.

***

Думки військових – це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета – щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.

Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.

Якщо хочете підтримати роботу для хлопців – закупку ліків, книг, необхідного, палива на дорогу і загалом ситуативних потреб – посилання на постійну банку в другому коментарі.

Якщо це корисно — поставте сердечко.

І зробіть репост, щоб більше людей розуміло реальність військових.

І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.

Джерело: OBOZ.UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *