Віктор Орбан і Роберт Фіцо є очільниками урядів не дуже великих за масштабами Європи країн. Однак у наполегливості угорському і словацькому премʼєрам відмовити важко. За великим рахунком, Орбан і Фіцо намагаються використати свій вплив для побудови “альтернативної” Європи, зорієнтованої не стільки на спільні цінності, скільки на Росію та Китай, пише Віталій Портніков для radiosvoboda.org.
Подивимося хоча б на події останніх днів. Відразу після парламентських виборів у Грузії, щодо прозорості яких є серйозні сумніви в опозиції, західних країн і навіть у грузинської президентки Саломе Зурабішвілі, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан не тільки привітав правлячу партію “Грузинська мрія”, але й прибув з візитом до Тбілісі, щоб підтримати своїх партнерів. Візит став ще одним підтвердженням того, яких саме пострадянських лідерів вітає Орбан – всупереч позиції європейців, які наголосили, що у Грузії Орбан представляє тільки самого себе, а зовсім не Євросоюз.
Після Тбілісі Орбан вирушив до Відня, формально – на конференцію, яку проводить очільник швейцарського видання Die Weltwoche Роже Кеппель – нагадаю, що саме ця людина супроводжувала Орбана у поїздці угорського премʼєра до Володимира Путіна. Тут, у присутності Кеппеля, колишнього федерального канцлера Німеччини Герхарда Шредера та інших відомих своїми симпатіями до Путіна гостей Орбан розповідав про воєнну поразку України та про слабку Європу.
Та головним у поїздці Орбана було навіть не це. Під час відвідин Відня він не зустрівся з федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером, проте знайшов час для візиту до нового спікера австрійського парламенту від ультраправої Партії Свободи Вальтера Розенкранца – і, таким чином, став першим закордонним гостем політика після обрання Розенкранца на таку високу посаду. Не встигли інші політики зробити заяву про “фатальний сигнал” з боку нового спікера, як виявилося, що угорський премʼєр готовий йти далі.
Декларація “іншої Європи”
Разом із лідером Партії Свободи Гербертом Кіклем Орбан підписав “Віденську декларацію” так, ніби лідер австрійських ультраправих є очільником австрійського уряду, а не одним з депутатів парламенту! Це – спільна декларація “іншої Європи”, у якій стверджується, що Євросоюз повинен “втратити політичне значення” шляхом “зміцнення прямої демократію та парламентаризму в національних державах”, критикується міграційна політика і європейська толерантність.
Ну і, до речі, Орбан чітко показав, як далеко можуть зайти кордони “іншої Європи” навіть не власною поїздкою до Тбілісі, а тим, що направив свого міністра закордонних справ Петера Сіярто до Мінська, для участі в міжнародній конференції з європейської безпеки. На цьому форумі у присутності міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова Сіярто скаржився на проблеми із суверенітетом Угорщини – улюблена платівка Орбана і Фіцо!
Фіцо поїхав “захищати свій суверенітет” до Китаю
А прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поїхав “захищати свій суверенітет” до Китаю, де заявив про готовність приєднатися до китайського плану завершення війни в Україні і підкреслив вирішальну роль Пекіну для врегулювання ситуації.
Словаччина намагається приєднатися до групи “Друзів миру”, створеної Пекіном як альтернативи українським дипломатичним зусиллям. Навіть у китайських медіа наголошують, що ці заяви Фіцо викличуть гнів у Європі, де бачать “збільшення групи країн, готових до співробітництва з Росією”.
І як демонструють останні дії і заяви Орбана і Фіцо, це зовсім небезпідставні побоювання. Угорський і словацький премʼєри, здається, готові проміняти європейські цінності на російські енергоносії та китайські гроші.
Джерело: OBOZ.UA
