Ми стоїмо на порозі неминучого підвищення податків. Це факт, який викликає загальне обурення, але сприймається як необхідне зло через величезний дефіцит бюджету, що сягнув ₴500 млрд. І хоча суспільство не в захваті від цієї перспективи, дискусії навколо цього питання здебільшого фокусуються на нюансах: “Скільки саме потрібно підняти?” або “Чи не можна підняти податки не тут, а там?” І це абсолютно неправильний підхід.
Між державою і суспільством склався неписаний договір: ми платимо податки – інституції забезпечують послуги та безпеку. Але, коли держава зазнає невдачі, як це сталося зараз, вона намагається закрити власні помилки за рахунок громадян, переглядаючи цей договір односторонньо. І замість того, щоб виставляти свої стратегічні вимоги до держави у відповідь, суспільство займається торгами щодо дрібних деталей.
Що має сказати бізнес?
Бізнес, замість покірної згоди з посиленням податкового пресу, повинен ставити вимоги. Піднімаєте податки? Окей. Але нам потрібні реальні зміни, які полегшать ведення справ. Наприклад, реформа системи СМ-КОР, яка блокує податкові накладні. Ми більше не хочемо бути винними “за замовчуванням”. Або ж запровадження інвойсів замість актів виконаних робіт у контексті євроінтеграції, щоб знизити бюрократичний тягар. Ми готові платити більше податків, але лише за умови, що нам дадуть можливість працювати легше і прозоріше.
Що має сказати суспільство?
Зі збільшенням податків ми, як суспільство, також маємо право вимагати більшого представництва і контролю. Якщо державі потрібно більше грошей, то нам потрібна можливість контролювати, як ці гроші витрачаються. Ми хочемо створення незалежних громадських рад при кожному міністерстві, реальних, а не “ручних”, щоб знати, куди йдуть наші податки. А також контролюючі органи при поліції, митниці та податковій, щоб карати тих, хто порушує закон у цих структурах. Ми маємо право не просто платити більше – ми повинні бачити і контролювати, на що йдуть ці кошти.
Чесно? Чесно.
Вимоги можуть бути різними, але вони мають бути стратегічними. Підвищення податків – це не тимчасово. Не на кілька днів, а на роки, якщо не десятиліття. І тому наше ключове гасло має бути: “Більше прав і представництва в обмін на податки”. Ми не можемо погоджуватись на перегляд договору з державою без перегляду прав, які цей договір забезпечують. Наша позиція має бути принциповою: ми хочемо більше контролю та впливу на рішення держави.
Отже, давайте перестанемо торгуватися про дрібниці. Це не просто економічне питання. Це питання політичне. І саме в такому контексті його варто розглядати.
Джерело: OBOZ.UA
