Захищаючи Україну від російського повномасштабного вторгнення загинув Кацпер “Француз” Басс – громадянин Польщі, який із 2022-го брав участь у найважчих операціях у найгарячіших точках фронту. 28-річний Герой отримав важкі поранення в Харківській області наприкінці грудня; помер він у лікарні в останній день 2025 року.
Трагедію підтвердило польське видання Onet. Побратими розповіли журналістам, що “Француз” був винятковим бійцем та одним із найвидатніших польських добровольців, які воювали на боці України.
У 2022 році воїн отримав державну нагороду України “За мужність”, через рік – знову був нагороджений. “За те, що зробив “Француз”, він має отримати “Героя України”, – впевнений один із польських солдатів на прізвисько “Геґрід”, що воював разом із Бассом.
Як загинув доброволець
Поранення, які в підсумку стали смертельними, наш захисник отримав на Харківщині, коли перебував у бліндажі.
Точні обставини невідомі, оскільки побратим, який перебував у районі укриття, теж отримав серйозні травми й (станом на 2 січня) був введений лікарями в медикаментозну кому.
“Це могла бути артилерія, безпілотник, або ж хтось міг кинути гранату в їхнє укриття. Усередині також були боєприпаси, гранати й газові балони”, – повідомили колеги “Француза” з розвідувально-ударної групи Rug Hamlet.
Із численними опіками добровольця доправили до опікового відділення в Польщі. Лікарі зафіксували ушкодження шкіри, легень і нирок. Врятувати солдата не вдалося – 31 грудня він помер у лікарні.
Що відомо про Кацпера “Француза” Басса
Усе його доросле життя було пов’язане з військовою службою. Досягнувши повноліття, чоловік спробував вступити до польської армії, але йому порадили продовжити навчання. Потім, у 19 років, він приєднався до Іноземного легіону. Звідси й пішов його позивний “Француз”.
“Я був у Французькій Гвіані двічі, по чотири місяці щоразу. Але там немає жодних боїв. Загалом було весело, ми патрулювали, ходили джунглями, але все одно жодного адреналіну, жодної стрілянини. Це не те, чого я шукав”, – розповідав він в одному з інтерв’ю.
Воїн вирішив не продовжувати контракт. Він повернувся до Польщі, де дізнався про новостворений український Міжнародний легіон, який об’єднав іноземців у боротьбі проти російського агресора.
Басс воював проти РФ понад три роки
У жовтні 2022-го він висадився в Україні й після короткого періоду навчання опинився на позиціях у напрямку Сватового та Куп’янська на сході країни, де йшли запеклі бої.
“Я зустрів “Француза”, коли повернувся з госпіталю після поранення”, – згадує інший польський доброволець “Сокіл”, який обіймає командні посади в українській армії.
“У той час він мав бути вдома, але замість цього був на бойовому завданні з іншою групою, хоча для нього це не було обов’язково. Я одразу побачив у ньому величезний потенціал. Він став моїм заступником і командиром однієї з груп. Пізніше його перевели до інших частин, але ми завжди підтримували зв’язок. Востаннє ми розмовляли за два дні до атаки, яка призвела до його смерті. Веселий, розумний хлопець, справжній солдат”, – розповів “Сокіл” про побратима.
Знайомі описують Басса як безстрашного воїна. “Я пам’ятаю випадок, коли ми були під сильним російським вогнем. Вони стріляли по нас із кількох мінометів, і під’їхав танк. Усі молилися, щоб якомога швидше звідти вибратися. І тут підбіг Кацпер і крикнув: “Хлопці, давайте ми атакуємо, зараз вони на це не очікуватимуть!” Він був такою людиною. Поки всі думали, як вижити, він продумав атаку. І це спрацювало!” – пригадав інший польський доброволець “Лобо”.
Наприкінці березня 2023 року “Француз” добровольцем пішов на позиції під Бахмутом. Це був завершальний етап кривавих боїв за українське місто, яке зрештою впало через два місяці.
Потім поляк приєднався до нового формування і вже через два дні після прийняття вирушив до Росії з кількома іншими польськими добровольцями. Йдеться про операції на території Бєлгородської області у травні 2023 року, де основними силами були “Російський добровольчий корпус” і “Легіон “Свобода Росії”.
Група, до складу якої входили поляки, мала дістатися до міста Гора-Поділ, що за 6 км від кордону з Україною, та знищити там штаб-квартиру ФСБ РФ. Це завдання було виконано за підтримки українських гелікоптерів та артилерії. Лише після того, як група повернулась до зони перетину кордону, росіяни зорганізувалися для того, щоб відкрити вогонь у відповідь.
“Після нашого прибуття росіянам знадобилося шість, можливо, сім годин, перш ніж вони змогли розпочати серйозну атаку. Це показує, наскільки погано вони були підготовлені. У них не було значних сил у цьому районі. Прикордонників на цьому перетині можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Вони були абсолютно не готові до атаки з того напрямку. Але як тільки вони зібралися із силами й почали удари, вони зробили це серйозно й використали все, що було під рукою”, – згадував Басс.
Того дня він дивом уникнув смерті: ворожа авіабомба, що впала за кілька десятків метрів, не вибухнула.
За всю бойову кар’єру “Француза” медики та лікарі витягли з його тіла загалом 27 осколків і куль різних типів.
Перші серйозні поранення він отримав під час важких боїв за Первомайський на Донеччині в листопаді 2023 року. Тоді російський танк обстріляв машину Humvee, в якій їхала його група.
“Тільки коли опинився в лікарні, я зрозумів, як мені пощастило. У ногу встромилося три осколки, але жоден не зачепив артерію чи нерв. Ще один увійшов у моє тіло вище жилета, але досить неглибоко, не пробив легеню. Два осколки встромилися в шолом, один із них досить великий, завдовжки 3 см”, – зізнавався військовослужбовець.
Невдовзі після цього він знову приєднався до штурму в районі Первомайського. “Француз” залишився єдиним зі своєї групи, хто вижив після атаки дрона. Шок дезорієнтував його. Дивом українські солдати евакуювали воїна; у лікарні з нього витягли ще десять осколків.
У 2024 та 2025 роках польський доброволець брав участь у бойових діях під Торецьком у складі 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Під час багатомісячних боїв він обороняв позиції та керував безпілотниками. За цей період тричі був поранений.
“Дискотека” на його честь
У день загибелі “Француза” українські солдати вшанували його пам’ять, підписавши артилерійські снаряди його позивним, датою його смерті й часом обстрілу російських позицій.
“На честь вашого друга ми сьогодні влаштуємо для них (загарбників. – Ред.) справжню дискотеку”, – написали українські артилеристи одному з польських волонтерів.
Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно стало відомо про загибель на Донбасі австралійця Рассела Аллана Вілсона, який бився з російськими окупантами на боці України. Через тиждень доброволець мав одружитися.
Джерело: OBOZ.UA
