В Україні не будуть суттєво послаблювати банківську таємницю та надавати поліції широкий доступ до даних клієнтів фінустанов. Законопроєкт, у якому було прописано таку норму, ухвалили у другому читанні без відповідної поправки. Проте документ все одно зобов’язує фінустанови допомагати правоохоронцям виявляти та карати т. зв. дроперів.
Йдеться про проєкт закону №11043. За нього у другому читанні 8 жовтня проголосували 270 народних депутатів, повідомив представник “Голосу” Ярослав Железняк.
“Закон допоможе боротися з різними фінансовими шахрайствами, зокрема і з “дропами” … Правки, якими пропонували надати частковий доступ до рахунків поліції, в залі були збиті. Відповідно, не були ухвалені”, – зазначив Железняк.
Раніше передбачалося, що документ дозволить розкривати дані клієнтів банків після отримання запиту від співробітників Національної поліції. Зокрема, ці могли бути суми, валюти та дати проведення операцій, а також ідентифікаційна інформація про одержувачів платежів, IP-адресу відправника тощо.
Втім, як пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”), певні механізми реагування на запити Нацполіції все-такі передбачені. Зокрема, надані платіжні послуги під час розслідування кримінальних правопорушень допомагатимуть:
- визначити місцезнаходження зловмисників та напрям, куди кошти перераховувалися до моменту зняття готівки;
- викривати неналежних користувачів карток, так званих дроперів, які надають свої картки зловмисниками для перерахування вкрадених коштів.
Крім того, до другого читання в документі було змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, які надаються операторами мобільного зв’язку, вважатимуться “обмеженими платіжними”. “Зміни враховують позиції, досягнуті в результаті доопрацювання та погоджені комітетом, операторами мобільного зв’язку та регулятором платіжних систем – Національним банком”, – зазначив Гетманцев.
Низка законодавчих змін зачепить об’єднані кредитні спілки. Вони матимуть право залучати кредити від іноземних донорів у валюті, що дозволить відкрити додатковий ресурс для фінансування малого та мікробізнесу. “Також доопрацьовано механізм приєднання кредитних спілок, що дозволить багатьом з нині наявних маленьких кредитних спілок продовжити свою діяльність, приєднавшись до більш розвинених та організованих кредитних спілок і так розділити з більш заможними спілками адміністративні витрати на ведення бізнесу та інше”, – пояснив нардеп.
Для боротьби з дропами вже змінили правила карткових переказів
В Україні з 1 жовтня встановлено ліміти на перекази з картки на картку в сумі до 150 тис. грн на місяць. “За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, що не перевищують зазначену суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність“, – зазначають у Нацбанку. Були певні побоювання, що обмеження завадять донатити, але ліміт не застосовуватиметься для рахунків волонтерів.
А ось ті, кому ліміт справді має створити проблеми, – це “дропери”. Деякі українці продають свої карткові рахунки для того, щоб їх використали для відмивання великих сум.
Через рахунки одного дропера можуть проходити за рік мільйони гривень. Банки повинні зупиняти підозрілі операції, але не завжди з цим справляються самостійно.
Такі порушення є майже у всіх країнах світу, проте в Україні за останні роки вони набули значних масштабів. Дроп-схеми використовують:
- тіньові (або нелегальні) ринки: від продажу контрафакту до наркотиків та зброї;
- шахраї: вони збирають на дроп-рахунки кошти своїх жертв;
- ті, хто намагається уникнути оподаткування: наприклад, деякі гравці азартного ринку.
Як раніше повідомляв OBOZ.UA, деякі українці стикаються з вимогою сплатити банку значну частку коштів із рахунку, що закривається примусово. Це пов’язано з фінансовим моніторингом, але не є штрафом за порушення правил прозорості транзакцій.
Джерело: OBOZ.UA