Президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю New York Times заявив, що Україна має бути реалістичною щодо війни, яку проти неї веде Росія. Він припустив, що “найімовірніший” сценарій закінчення війни передбачає де-факто поділ України, за якого наша держава повинна буде відмовитися від окупованих територій. Щоправда, Павел поспішив додати, що такий варіант може бути лише “тимчасовим рішенням”.
Чому політик, тим більше такий авторитетний, як Павел, не міг говорити таких речей? Тому що подібні заяви впливають на загальну ситуацію, на спільне ставлення до цієї війни насамперед союзників України. Є таке поняття, як “самоздійснювані прогнози”. Це передбачення глави Чехії може стати саме таким і зіграти не на користь України.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.
– Як ви оцінюєте перспективу, яку окреслив Петр Павел, з погляду бажань та цілей Кремля?
– Ситуація з президентом Чехії зовсім інша. Не треба відразу намагатися віднести його до ворогів України, зарахувати до табору, в якому зараз перебуває президент Угорщини чи Словаччини. Це людина, яка повністю стоїть на позиції підтримки України. Згадайте його нещодавню ініціативу щодо збору по всьому світі мільйона снарядів для України. Безперечно, це великий друг України.
Але в цьому випадку, мабуть, йдеться про те, що він справді намагається бути реалістом, виходити з того, що є сьогодні, адже є великі проблеми, пов’язані з американською підтримкою України, пов’язані з європейською єдністю. І все це позначається на фронті. Справді, на “нулі” ситуація складна.
Але мені здається, що помилка Петра Павела полягає не в тому, що він робить такий прогноз на основі якогось свого об’єктивного аналізу, а в тому, що будь-яке слово політика, а тим паче відомого, який має таку біографію, як президент Чехії Петр Павел, впливає на ситуацію.
Він не якийсь вчений, який досліджує життя павуків чи метеликів. Висловлювання ентомолога не впливають на життя павуків чи метеликів. Але висловлювання політика щодо реальної ситуації впливають на перебіг подій.
Можливо, справді аналіз ситуації підказує Петру Павелу такий висновок. Але мені здається, публічно висловлювати такі речі неправильно, бо в такий спосіб він змінює ситуацію у бік цього прогнозу.
Є поняття “самоздійснювані прогнози”. Якщо публічно висловлювати переконання, що той чи інший банк розориться, то так і трапиться, попри те, що він мав шанс на порятунок. Тому що вкладники побіжать забирати свої гроші, і масовий відтік коштів із цього банку дійсно зробить цей прогноз самоздійснюваним.
Мені здається, що подібні висловлювання політика уможливлюють те, що прогноз може справдитися. Поширення таких думок може призвести до того, що підтримка зменшиться. Якщо більшість політиків Заходу вважатимуть, що Україна не може перемогти, то який сенс давати їй гроші? Який сенс давати їй зброю? Потрібно домовлятися з Путіним.
Але з Путіним домовитися неможливо – ось у чому головна проблема.
І головна помилка цього прогнозу полягає у тому, що такого “миру посередині” не буде. Навіть якщо Україна раптом наважиться піти на такий мир посередині, коли ні вашим, ні нашим, Путін на це не піде.
Це не ситуація, яку можна прогнозувати з погляду здорового глузду. Російський диктатор здоровим глуздом не керується.
Думаю, Петр Павел має добрі наміри, але в цьому випадку він робить помилку не як військовий експерт, не як аналітик, а саме як політик. У політиці подібні заяви змінюють ситуацію. І ця заява президента Чехії змінює обставини в гіршу сторону.
– Чи вважаєте ви, що Путіну сьогодні потрібна пауза у військових діях, наприклад, упродовж кількох місяців чи навіть років, щоб потім із новими силами втретє піти у наступ на Україну?
– Я думаю, що Путін зараз не зацікавлений у жодному перемир’ї або мирі. Він зацікавлений у продовженні війни. Тут є певні проблеми. Річ у тому, що будь-яка спроба піти на якесь перемир’я, якась угода з Україною створює великі внутрішні проблеми для путінської влади.
Що йому робити з усією цією отруйною пастою, яку він протягом довгого часу вичавлював, з тією отрутою, яку він упорскував у свою країну? Що йому робити з цією величезною кількістю людей, які перебувають на фронті, – злочинці, вбивці, людожери. Розпускати всіх додому? Що робити з цим накопиченим горючим матеріалом, з усією масою ненависті в російському телевізорі, яка зараз виплескується в голови людей?
Що робити з великою кількістю Z-патріотів, які вимагають мало не атомної війни для того, щоб знищити Україну та Захід?
З усім цим отруйним господарством Путіну доведеться щось робити, якщо він зараз спробує якимось чином домовитись та зупинити війну. Я думаю, що диктатор все це чудово розуміє і не зацікавлений у будь-якому перемир’ї.
Він продовжуватиме намагатися знищити Україну. Його завдання – щоб України не було. Будь-яка спроба зупинитися, перепочити, набрати резерви… Так, з погляду здорового глузду це було б правильно. Але Путін не керується здоровим глуздом. Тому я не вірю у можливість перемир’я, переговорів, зупинення війни…
Джерело: OBOZ.UA
