А це був його первісний задум. Після “триденного” взяття Києва і “двотижневого” захоплення України мала бути переможна війна в Європі.
Завдання просто відкладене в часі. Кремлівському полководцеві потрібна гучна перемога, скажімо, в Естонії, щоб топтання на місці в Україні не викликало невдоволення серед росіян.
Чим більше вірнопідданих буде задіяно у великій європейській бойні, тим менше шансів ліквідувати режим путіна.
Здавалось би, не можна воювати на два фронти: і в Україні, і в Європі. Будь-який підручник з військової тактики і стратегії говорить про це. Але в путіна нема часу, навіть якщо він має намір прожити сто п’ятдесят років. Війна в Україні розбила всі його рожеві фантазії, а російська економіка – все-таки не бездонна бочка. Кремлівському мрійникові потрібна швидка і блискуча перемога, щоб ніхто не сумнівався в його військовому таланті.
Схоже, він не чекатиме 2027 чи 2030 року, як про це кажуть розвідки різних країн. Але фарт і цього разу зрадить йому. Маніяк ще цього не відчуває.
Джерело: OBOZ.UA
