Рада ухвалила держбюджет на 2026 рік

Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. Документ у другому читанні та в цілому підтримали 257 народних депутатів.

Як голосували нардепи

Таким чином, “за” віддали голоси 257 нардепів, 37 – проти, 24 – утрималися, не голосували 27 парламентарів.

Голосування по фракціях:

• “Слуга народу” – 193
• “Європейська солідарність” – 0
• “Батьківщина” – 0
• “Платформа за життя та мир” – 16
• “За майбутнє” – 11
• “Голос” – 1
• “Довіра” – 16
• “Відновлення України” – 11
• Позафракційні – 9

Позафракційні – 9

Держбюджет-2026 до другого читання: основні параметри

Зміни до другого читання

Бюджет зберіг головні пріоритети, визначені під час подання проєкту:

• Доходи – 2 трлн 918 млрд гривень
• Видатки – 4 трлн 781 млрд гривень

До другого читання збільшено видатки на резервний фонд на 19 млрд гривень. Заплановане поетапне підвищення: зарплат педагогічних та науково-педагогічних працівників, придбання пасажирських вагонів, на реалізацію житлової політики держави, на компенсацію майнових втрат суб’єктів господарювання через військові ризики – 1 млрд гривень.

На облаштування безпечних умов у дитсадочках також додатково передбачено 1 млрд гривень.

• На відновлення освітньої спроможності ВНЗ – 500 млн гривень.
• Реконструкція Харківської обласної дитячої лікарні – 500 млн гривень.
• Житло для ВПО – 500 млн гривень.

За словами міністра Фінансів Сергія Марченка, в процесі розгляду в Бюджетному комітеті було вирішено зберегти 64% ПДФО в місцевих бюджетах для того, щоб ці кошти були спрямування на компенсацію вирішення різниці тарифів та компенсацію цієї різниці.

Дефіцит бюджету

Граничний обсяг дефіциту збільшено майже на 6 млрд гривень – до 1,9 трлн гривень. Рівень дефіциту: 18,5% ВВП.

Основні напрями видатків:

1. Сектор безпеки й оборони

Загальний обсяг – 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). Зокрема, 2 трлн 495 млрд гривень – загальний фонд; 281 млрд гривень спеціальний фонд; 30 млрд гривень – державні гарантії.

• Зарплатне забезпечення військових – 1 трлн 273 млрд гривень.
• Озброєння та військова техніка – 709 млрд гривень.

2. Освіта

50% зростання зарплат для освітян збережено. Крім того, до другого читання на забезпечення цього напрямку додатково спрямували 4,8 млрд гривень.

Передбачено поетапне зростання заробітних плат (з 1 січня та 1 вересня 2026 року) Сума буде складати до 30 тисяч гривень.

Зараз розрахунки ще йдуть. Попередньо, це буде залежати від того, яке рішення прийме уряд. За розрахунками Мінфіну, це дозволить в середньому збільшити заробітну плату вчителя до 10 тисяч гривень щомісяця.

Додаткові напрямки:

• Реформування харчування – 14 млрд гривень.
• Підвищення академічних стипендій – 6,6 млрд гривень.
• На підручники – понад 2 млрд гривень.
• Проєкти розвитку Міносвіти – 17 млрд гривень.

3. Соціальна підтримка

Загальний обсяг – майже 470 млрд гривень.

Основне:

Підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10 до 50 тисяч гривень.

Збільшення допомоги за доглядом за дитиною – до 7 тисяч гривень.

Інші соцвидатки:

• Пенсійні виплати та доплати: трансфер ПФУ – понад 250 млрд гривень.
• Соцвиплати, включно з допомогою ВПО – 133 млрд гривень.
• Пільги та субсидії – понад 42 млрд гривень.
• Підтримка осіб з інвалідністю та протезування – 10 млрд гривень.
• Загальнонаціональні соцпослуги – 2,4 млрд гривень.

4. Ветеранська політика

Загальний обсяг – 19 млрд гривень (що на 6,3 млрд гривень більше за бюджет-2025).

Ключові статті:

• На компенсації за житло ветеранам з інвалідністю 1-ї та 2-ї групи – 5,7 млрд гривень.
• Підтримка та допомога ветеранам – 4 млрд гривень.
• Забезпечення фахівців із супроводу ветеранів – майже 3 млрд гривень.
• Створення та утримання ветеранських просторів – понад 1 млрд гривень.

5. Охорона здоровʼя

Загальний обсяг – майже 260 млрд гривень (+ майже 39 млрд гривень до бюджету-2025).

Основні програми:

• Програма медичних гарантій – 192 млрд гривень.
• Централізована закупівля ліків – понад 17 млрд гривень.
• Національний скринінг (програма чекапів для осіб віком 40+) – 10 млрд гривень.
• Публічні інвестпроєкти у медицині – 19 млрд гривень
• 6. Підтримка економіки та бізнесу

Загальний обсяг – 52 млрд гривень (+ 1,3 млрд гривень до першого читання).

Зокрема, це і збереження програми компенсації кредитів за програмою 5-7-9%.

Через Фонд розвитку підприємництва – 18 млрд гривень та забезпечення житлом громадян “єОселя” – 17 морд гривень. Активні програми бізнесу, гранти, індустріальні парки тощо – близько 5 млрд гривень.

7. Аграрний сектор

Агропромисловий комплекс – понад 14 млрд гривень + 4,5 млрд гривень до 2025 року. Сюди входить підтримка фермерів, гуманітарне розмінування тощо.

Марченко наголосив, що Україні потрібно згенерувати додатково більш як 45 млрд доларів США від міжнародних партнерів у 2026 році.

Бюджет-2026 за сценарієм війни

Зазначимо, що ще за першого читання законопроєкт про держбюджет передбачав видатки на рівні близько 4,8 трлн гривень, що на 415 млрд більше, ніж у проєкті бюджету на 2025 рік.

Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік.

Після першого читання його дохідна частина: 2,83 трлн гривень (на 18,8% більше, ніж у 2025 році). Дефіцит – на рівні 18,4% ВВП.

Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трлн 79 млрд гривень.

Особливістю бюджету-2026 є підвищення соціальних стандартів, заморожених у 2025 році. Зокрема, планується підвищення мінімальної заробітної плати.

Інфляція наступного року, виходячи з підсумків першого читання, може досягти 9,9%, а прожитковий мінімум – зрости до 3209 гривень.

У бюджет закладено і середній прогноз курсу: для долара – 45,7 гривні, для євро – 49,4 гривні.

Держбюджет не ухвалили вчасно

Народні депутати від “Слуги народу” не могли домовитися щодо ухвалення бюджету-2026 у другому читанні саме 2 грудня.

За інформацією джерел РБК-Україна у фракції СН, питання бюджету не погоджене через значні розбіжності між нардепами. Частина парламентарів підтримувала проект, тоді як інші висували власні умови.

Одні вимагали продовження перезавантаження у владі загалом, хтось – лише у правоохоронних органах, а хтось виступав за додаткові бюджетні правки.

Також депутати висловлювали обурення тим, що уряд не врахував пропозиції щодо збільшення фінансування для війська та вчителів.

Важливість для нової програми МВФ

Напередодні очільниця уряду Юлія Свириденко підкреслила, що швидке ухвалення бюджету є необхідним для затвердження нової програми кредитування МВФ для України.

Представники Міжнародного валютного фонду очікували, що Рада проголосує за державний бюджет не пізніше 2 грудня.

За словами Свириденко, нова програма розширеного фінансування передбачена на 2026-2029 роки і спрямована на підтримку макрофінансової стабільності України.

Як розповіла у великому інтерв’ю РБК-Україна голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа для фінансування бюджету наступного року Україні також поки не вистачає підтверджених на Заході коштів. Наразі ймовірна діра складатиме понад 18 млрд доларів.

За її словами, головним джерелом додаткових коштів для України стане так званий “репараційний кредит” і для України та Єврокомісії це план “А”.

Однак Бельгія блокує ці зусилля через побоювання, що може залишитися сам на сам з проблемою та повинна буде повернути Москві гроші, які можуть позичити Україні із заморожених росактивів.

Також вона писала на своїй сторінці у Фейсбук, що Міжнародний валютний фонд запропонував Україні програму на 8 млрд доларів, що менше, ніж очікувала Україна.

Нагадаємо, проект державного бюджету України на 2026 рік був схвалений урядом та поданий до Верховної Ради у вересні.

31 жовтня 2025 року парламент підтримав документ у першому читанні за основу. Після чого уряд доопрацював проект з урахуванням рекомендацій профільного Комітету ВРУ.

Додамо, за Бюджетним кодексом Верховна Рада повинна ухвалити держбюджет у другому читанні до 20 листопада. Прийняття в цілому мало відбутись не пізніше 1 грудня 2025 року (конституційна вимога для набрання чинності з 1 січня).