Міжнародний валютний фонд готує місію в Росію. Вперше від початку великої війни РФ проти України. Чи свідчить це про готовність МВФ повертатись у відносинах з агресором до business as usual, чи, може, Фонд має інші, прямо протилежні, цілі. “Зрада” це чи “Перемога” для України – пояснює заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован.
Що сталося
У вівторок, 3 вересня, ввечері в українському медійному просторі вийшла новина з посиланням на статтю в Reuters про те, що Міжнародний валютний фонд планує місію в Росію. Новина вийшла напередодні початку місії МВФ в Україну, яка стартувала у середу, 4 вересня.
На момент виходу зарубіжної публікації МВФ не надавав жодного її підтвердження або спростування. Видання Reuters підготувало статтю на основі коментаря російського виконавчого директора в МВФ Олексія Можина, який “похизувався” такою подією.
В статті, зокрема, йшлося, що МВФ стане першою великою міжнародною фінансовою організацією, яка відправить свою офіційну місію до Росії після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Можин повідомив, що місія Фонду почне роботу в онлайн-форматі 16 вересня і продовжиться візитом делегації МВФ до Москви для зустрічей з російськими офіційними особами до 1 жовтня.
Остання щорічна місія МВФ відвідала Росію в листопаді 2019 року, перед початком пандемії COVID. Жодної місії МВФ до Росії не було з початку війни Росії в Україні.
“Ми були виключені з цього процесу під тиском наших західних “друзів”, і подальших місій у 2022-23 роках не було”, — повідомив Можин Reuters зі свого офісу МВФ у Вашингтоні.
Видання зазначає, що багато західних країн підняли питання про можливість виключення Росії з МВФ після вторгнення в Україну, але це виявилося складним завданням через небажання інших членів із великими квотами голосування, таких як Китай та Індія.
Можин, який керував приєднанням Росії до організації в 1992 році після розпаду Радянського Союзу, йде у відставку з 1 листопада. На цій посаді його має замінити Ксенія Юдаєва, радниця голови Банка Росії, що донедавна посідала позицію першої заступниці голови ЦБ РФ Ельвіри Набіулліної. Примітно, що Юдаєва перебуває під санкціями США з квітня 2022 року.
Міністерство фінансів Росії офіційно підтвердило кандидатуру Юдаєвої.
Пояснення від Владислава Рашкована
Заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован підтверджує: згідно офіційної інформації від МВФ – місія Фонду до Росії таки планується.
Він зазначив, що було багато зроблено для того, щоб протягом періоду від початку повномасштабної війни РФ проти України місій Фонду до Росії не було.
Чи є очікувана найближчим часом місія МВФ до Росії “зрадою” щодо України – можливо, так, але, швидше за все, – ні.
Які місії в МВФ взагалі існують
Для реалізації своїх функцій, записаних в Статуті МВФ (Аrticles of Agreement), Фонд може організовувати три типи місій:
1. Місії для нагляду (surveillance mission): ці місії фокусуються на економічному аналізі країн і здійснюються згідно 4 статті Статуту МВФ (вони ще називаються Article IV missions). Ця стаття Статуту зобов’язує Фонд для виконання своїх функцій здійснювати суворий нагляд за економічною політикою своїх членів. В той же час вона передбачає три зустрічних зобов’язань від самих країн: а) вони зобов’язані надавати постійну звітність та всю інформацію, необхідну для такого нагляду МВФ; б) вони зобов’язані приймати місії AIV; в) прислуховуватися до порад від МВФ.
2. Програмні місії та місії по перегляду програм (program missions and program review missions): це візити команди експертів МВФ до країни-члена з метою розробки або обговорення нової програми фінансової підтримки. Результатом такої місії може бути попередня домовленість на рівні персоналу (staff level agreement) про нову програму МВФ для країни. Місії з перегляду відбуваються після того, як програма МВФ вже розпочата. Їхня мета – оцінити прогрес у виконанні програми. Ці місії зазвичай проводяться регулярно протягом усього терміну дії програми МВФ. Позитивні результати огляду є необхідною умовою для продовження фінансування за програмою. Більшість новин щодо місій, з якими стикається український соціум в Україні, – це саме програмні місії та місії по перегляду програм. Саме зараз з такою місією для п’ятого перегляду програми EFF знаходиться команда МВФ в Києві.
3. Місії технічної допомоги (technical assistance): це спеціалізовані місії експертів МВФ до країн-членів, спрямовані на надання практичної допомоги та експертизи у конкретних сферах економічної політики. Ці місії відрізняються від програмних місій та місій з огляду програм тим, що вони зосереджені на розвитку інституційної спроможності країн та передачі знань, а не на розробці чи моніторингу програм фінансування. І до них, крім персоналу МВФ, можуть також входити запрошені експерти, які мають специфічні знання у відповідних сферах. За підсумками місії зазвичай готується звіт з детальними рекомендаціями та планом дій. Дуже часто висновки та рекомендації з таких звітів потім стають частиною умов по програмам кредитування країн.
Яка місія МВФ може бути в Росії
МВФ не надає кредитування Росії (з 1998 року) та не надає технічну допомогу (з 2022 року – початку широкомасштабного вторгнення). Тобто, зараз це буде місія для нагляду (surveillance mission), в рамках якої МВФ буде аналізувати економіку РФ. А російська влада повинна буде надати всю необхідну економічну та статистичну звітність по своїй економіці.
“Нагадаю, що зараз такого аналізу з даними, яким можна довіряти, не існує. Єдина міжнародна організація, яка системно проводить аналіз всіх країн, це МВФ. В останній раз МВФ проводив таку місію в РФ ще в 2019 році, до пандемії і до повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Що коїться в їхній економіці та не агрегованій звітності, Фонд може тільки здогадуватися, отримуючи дані тільки непрямими методами. Здогадуємось і ми, і всі західні партнери. А хотілось би все ж таки дізнатися. Наприклад, Article IV звіт по Україні доступний на сайті МВФ. Тобто, Росія знає про нашу економіку, а ми і наші партнери достовірно не знаємо про їх економіку”, – пояснює Рашкован ситуацію, що склалася.
Чи зобовʼязаний МВФ організовувати такі місії в країни – члени
Насправді – так. Це зобов’язання, яке наклали на МВФ батьки-засновники в 1944 році. Чи існують якісь причини, згідно яких фонд може не проводити місії в країнах?
Теж – так. Причиною відсутності кооперації МВФ з країною-членом може бути, наприклад, відсутність визнаного міжнародною спільнотою уряду. Це означає ситуацію, коли в країні немає легітимного керівництва, яке б визнавалося більшістю країн-членів МВФ. Для отримання такої думки всередині МВФ проводиться опитування серед країн, як, наприклад, це було після випадків захвату влади Талібаном в Афганістані. На жаль, російський уряд, навіть після сфальсифікованих недемократичних президентських виборів визнається більшістю країн – членів МВФ, тому РФ не підпадає під дію цієї причини, зазначає Рашкован.
В 2019-2021 роках пандемія стала причиною непроведення surveillance missions в більшості країн світу. Військові дії в країні також можуть бути причиною, згідно якої Фонд може відкладати або не проводити місії. Але часто в таких випадках Фонд може організовувати місії в інших країнах, зустріючись там з представниками влади країни, де йде війна. В 2022-2023 роках місії Фонду в Україну були організовані в Польщі. Місія в Києві, що відбувається нині, – перша повноцінна місія, яку організував МВФ на території України під час російського вторгнення.
“Незважаючи на те, що причин для непроведення місії в Росії формально не було, місій Фонду там все ж таки не було ані в 2022, ані в 2023 році. Це нормально, що цей факт був поза радарами української спільноти всі 2,5 роки вторгнення – у нас дійсно є чим займатися поза цією темою. Але, повірте мені, це була постійна важка робота з нашими міжнародними партнерами та менеджментом Фонду. Робота, про яку я, на жаль, не можу розказати”, – зазначає Рашкован.
Так чому і навіщо тоді організується місія в РФ
По-перше, ключові міжнародні партнери України хочуть зрозуміти, що коїться в економіці Росії. Вони хочуть зрозуміти, як працюють санкції – на основі прямих даних, достовірність яких перевірить МВФ. І тому великі “акціонери” МВФ просять організувати таку місію зараз.
Чи може Росія відмовитися приймати місію МВФ
Теоретично – так. Але країни-члени зобов’язані співпрацювати з МВФ у проведенні регулярного нагляду (surveillance) за їхньою економікою. Якщо країна-член МВФ відмовляється прийняти AIV mission або не співпрацює з МВФ під час місії, це може мати серйозні наслідки, оскільки відмова є порушенням зобов’язань країни-члена згідно зі Статтею IV Статуту МВФ.
Якщо все ж таки країна відмовляється або поводиться некооперативно під час surveillance mission, то МВФ спочатку намагатиметься зрозуміти причини відмови від співпраці, знайти компромісне рішення або примусити країну до кооперації згідно статуту Фонду. Якщо країна продовжує відмовлятися, МВФ може ініціювати формальну процедуру розгляду ситуації на рівні Виконавчої ради (Executive Board). Такі кейси в історії Фонду були.
Як результат такої некооперації МВФ може призупинити право голосу країни в МВФ. І це важливо. Тобто, якщо під час місії Фонд наполегливо запросить інформацію, яку РФ не захоче або не зможе надати, це може стати приводом для дій, описаних вище.
Хто в МВФ приймає рішення щодо організації місій в країни
Рішення про організацію місії приймається на рівні менеджменту Фонду.
Керівником по будь-якій країні в МВФ є керівник місії. Саме керівник місії має виключне право переговорів з урядом будь-якої країни. Ніхто інший, навіть керівник Фонду, не проводить переговори.
Перед тим, як почати місію, керівник місії погоджує з ключовими внутрішніми департаментами інституційну директиву (policy note), яка вказує спектр завдань (scope). Керівник місії може проводити місію тільки в межах директиви.
Для роботи керівник місії залучає експертів з різних підрозділів Фонду — деяких на тимчасовій основі для вирішення галузевих завдань.
Рада директорів не приймає участь в узгоджені місії і дізнається про такі новини зазвичай з публічних новин. Функції зупинки місії у Ради директорів також немає.
“Для мене стала сюрпризом новина, що частина місії буде організована в Москві. Я розумію обмежену ефективність віртуальних місій, але вважаю, що фізична місія в Москву, навіть на декілька днів, створює багато ризиків для Фонду – від репутаційного до ризику безпеки на рівні персоналу. Я про це повідомів керівництво Фонду, але, знову-таки, у директорів не має ролі по організації або затвердженню місій в інших країнах”, – пояснює Рашкован.
Рада директорів по результатах surveillance mission зустрінеться тільки пізніше – для обговорення і затвердження звіту після місії. “Цікавий може бути документ, якщо місія буде завершена”, – зазначає він.
Чому такий дивний таймінг новини про організацію місії в РФ
Офіційне повідомлення від Фонду свідчить, що місія в РФ розпочнеться 16 вересня. Чи міг МВФ запланувати дату місії до Росії не поруч з датою місії в Україну – це окремо питання. Але важливо, що практика Фонду зазвичай включає в себе публікацію новини про початок місії буквально напередодні місії. Наприклад, офіційне повідомлення про організацію місії в Києві в травні цього року було опубліковано в день початку місії – 23 травня.
Чому ж тоді російський директор вирішив про це повідомити Reuters у вівторок, 3 вересня, майже за два тижня до організації місії МВФ до Росії?
“У мене є гіпотеза – в минулий четвер (29 серпня) у нас проходило неформальне засідання Ради директорів Фонду, на якому обговорювалась програма фінансування України. Це був апдейт, який надавав керівник місії для того, щоб пояснити, що в рамках місії п’ятого перегляду в Україні буде проведений апдейт макропрогнозу, який закладений в основу програму фінансування. Також було повідомлено, що буде організована місія в Київ і названа дата цієї місії – 4 вересня”, – розказує Рашкован.
Тобто, російський виконавчий директор в МВФ Олексій Можин, дізнавшись про дату місії в Україні, оприлюднив інформацію задовго до 16 вересня, коли місія в Україну буде вже завершеною.
“Для РФ було важливо, щоб новина про місію була подана саме в їх інтерпретації, зрозуміло, також звинувачуючи “західних друзів”, – доходить висновку Рашкован.
Наразі, маючи офіційне підтвердження МВФ щодо місії до Росії, українська сторона готує ноту керівництву Фонду із застереженням про ризики її проведення.
Яким може бути результат такої місії для РФ
Для МВФ це точно не буде легка місія, говорить Рашкован: “Ми з вами знаємо підступність Росії та її влади. Вони точно спробують не надати всю інформацію Фонду, щось спробують сховати, перекрутити. Важливо, щоб керівник місії (він досить досвідчений експерт) зміг це зрозуміти і зміг цьому протистояти. Росія захоче використати Фонд для легітимізації своїх політик, і керівник місії повинен цього не допустити”.
Для України важливо, як команда Фонду в тексті звіту розкриє питання впливу санкцій на економіку РФ. Для зовнішніх користувачів цієї інформації в країнах партнерів України буде можливо зрозуміти, які санкції працюють, які ні, а які та як можна посилити.
Цікавим питанням буде розкриття даних по золотовалютних резервах, які центробанк РФ не розкриває детально з 2022 року. А Україні потрібні ці дані, в тому числі для майбутньої конфіскації.
Можливим буде сценарій, за якого РФ не надасть якусь інформацію та відмовиться від кооперації. Тоді це буде порушенням Статуту Фонду і може бути причиною, з якої РФ буде позбавлена права голосу. Теж непоганий варіант.
“Але якщо місія буде завершена і звіт випущений, ми з вами і всі зовнішні користувачі отримаємо підтверджені дані по економіці Росії. Зараз такої інформації у нас з вами немає. А хотілось би мати. В тому числі, щоб планувати наступні економічні дії проти ворога”, – резюмує заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді.
Джерело: РБК Україна
