Зі щойно наданого інтерв’ю Міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського:
“Україна планує трирічну війну, а ці колоніальні війни зазвичай тривають близько десяти років. Не думаю, що Путін зможе витримати це ще три роки. Ми збираємося надати Україні засоби для опору ще на три роки, використовуючи заморожені російські активи. Зараз Україна виробляє половину своїх безпілотників та ракет…
Ми вважаємо, що, якщо Путін завоює Україну, ми будемо наступними. І таке вже траплялося раніше. Саме тому ми витрачали 2% ВВП на оборону протягом 20 років, а зараз витрачаємо 4,7%… Знаєте, ми будемо краще їсти траву, аніж знову станемо російською колонією.”
Ну, по-перше, що там у польському МЗС таке знають про наші трирічні плани, про які й в нас не здогадуються, та ще й коригують їх з 3 років до 10?
По-друге, “ми збираємося надати” – це не про Польщу, а про Євросоюз, який наразі ще аж ніяк із російськими активами не визначився.
По-третє, якщо жалюгідні 5 відсотків ВВП на оборону, яких, до речі, ще й немає, асоціюються в міністра з поїданням трави, то що тоді їсть Україна останні майже чотири роки?
А шановні фермери й професійні ексгуматори (по чужих країнах) теж їдять траву?
Чи просто треба, щоб ми воювали, воювали й воювали, аби вони не були “наступними”, а вони тим часом розповідатимуть, що нам можна провозити транзитом, а чого не можна, й про нашу одвічну історичну провину (як білих перед Обамою)?
[І (бонусом) зовсім інша тема, бо народ вимагає. Тож – ліричний відступ щодо корупції, якщо вона раптово знову стала актуальною – от, мовляв, не знали, а тепер дізналися.
Отже. Не корупція, наша вірна подруга за всіх часів, має бути зараз “темою”. Війна – ворог неспівставно більший, ніж мародерство, яке лише тільки додає проблем.
(Просто треба на тиждень поновити смертну кару, розстріляти всіх “підозрюваних” чи хоча б пару десятків, тобто трохи посингапурити, після чого доступно й переконливо пояснити констисуду, що це слід грамотно й максимально законно схвалити (на радість ЄСові/МВФові) зворотним чином, – і забути про корупцію років на 50, а потім, можливо, все це знову відтворити.)
Зазвичай суспільство згадує про корупцію, коли [майже] все вже добре й вже є бажання справедливості – як наприкінці правління Кучми. Наразі ж – зарано.]
Джерело: OBOZ.UA
