Трамп, немов така собі вертихвістка зі стажем, вирішив трохи пококетувати щодо свого майбутнього третього терміну – мовляв, питання не на часі, народ, звісно, дуже цього хоче, але ж у нас є така чудова лава запасних: і віцепрезидент, і держсекретар, та й взагалі ми ж не якась там Демократична партія.
Перекладаю: І доживу, й балотуватимусь, а Верховний суд мене підтримає, тож проголосуєте й нікуди не подінетесь, а всі решта працюватимуть там, де працюють зараз.
Просто в нього кожне слово – як малюнок абстракціоніста: кожен відчуває щось своє, так от я відчув отак.
Важко бути президентом – треба “фільтрувати базар”. Навіть якщо ти Трамп.
Мені ж – значно простіше: кажу й пишу що хочу. Година нестримного-нечуваного жорсткого оптимізму в моєму виконанні – іноді трохи песимістичного й майже завжди не дуже зручного – тут (“байстардною” мордорською мовою).
Джерело: OBOZ.UA
