26 жовтня стало відомо про запуск російської ракети “Буревісник” із ядерною установкою. На цю новину в США відреагували пропозицією закінчити війну з Україною, а не випробувати ракети. Також Трамп нагадав Путіну, що біля російських берегів знаходиться американський підводний човен з ядерним арсеналом.
Здається, що за своєю напругою сучасна ситуація щодо можливості ядерної катастрофи, ще далека від Карибської кризи, коли світ стояв на порозі ядерної війни, але ми не можемо не бачити, як людство невідворотно, до неї наближається.
Втім, ядерна ескалація може статися не тільки як результат військового конфлікту між ядерними країнами, а і на рівному місці, можливо навіть в результаті ненавмисних дій чи випадковості. Один із таких сценаріїв описаний у фільмі “Будинок з динаміту” (англ. A House of Dynamite), який вийшов на Нетфлікс 25 жовтня. За сюжетом цього фільму не названа країна атакувала США міжконтинентальною ядерною ракетою. Це перший за вісім років фільм легендарної американської постановниці Кетрін Бігелоу – однієї із головних сучасних майстрів політичного трилера. Прем’єра цієї картини відбулася в основному конкурсі Венеціанського фестивалю.
Не збираюся писати рецензію на цей фільм, чи свої враження, як глядача.
Ще раз хочу привернути увагу до того, який крихкий зараз мир і як легко він може перетворитись у ядерну катастрофу. Але, звісно , деяку сюжетну канву і свої враження про цей фільм, висловлю.
Трилер розповідає як з невизначеної точки в Тихому океані у бік США вилітає ракета з ядерною боєголовкою. Супутники не змогли зафіксувати точні координати місця запуску. Тепер вищі чиновники Сполучених Штатів гадають, хто міг зважитися на ядерну атаку. Серед варіантів: Іран, Росія та Північна Корея. А може, все це помилка? Хто при здоровому глузді наважиться розв’язати Третю світову війну і навіщо? Через 20 хвилин з великою ймовірністю Чикаго буде стертий з лиця Землі, а це 10 млн людей. У найкоротші терміни президенту США та його оточенню належить вирішити, чи варто відповідати на цю ядерну загрозу?Значний і плюс, і мінус “Будинку з динаміту” у прагненні зафіксувати шалені події у режимі реального часу. Глядачі не встигають ні дізнатися про характери персонажів, ні перейнятися симпатією до вищих чиновників і простих офіцерів. Все це люди в костюмах або у формі, які проходять приблизно ті самі стадії прийняття катастрофи: заперечення, сльози, спроба зв’язатися з близькими. Капітан Вокер не випускає з рук іграшкового динозаврика, якого зранку їй дав син. Міністр оборони Бейкер із сумом дивиться на фотографію доньки, ніби вже прощаючись із нею. Люди з великою владою і ліцензією на вбивство в критичній ситуації перед смертю нічим не відрізняються від звичайних громадян і намагаються вхопитися за нормальність, що відпливає від них, і хоча б попрощатися з коханими чи рідними. Розгубленість президента та його оточення, а також необхідність реагувати так швидко мають викликати у глядачів непідробну тривогу і відчути реалістичність ядерної катастрофи, що наближається. Кожний глядач починає усвідомлювати, що від одного вірного чи невірного рішення залежить доля планети. Фільм виглядає надзвичайно правдоподібним і жахливим, якщо людство може допустити цей ядерний апокаліпсис.
Сам факт появи актуальної картини Бігелоу – тривожний знак. Подібної турбулентності та невизначеності Земля не знала 60 років. Великі режисери все частіше у різних формах звертаються або до настання апокаліпсису, або до зображення світу після кінця світу. Хотілося б, щоб “Будинок з динаміту” залишався у просторі наукової фантастики, але, на жаль, реальність лякає не на жарт.
Ми не можемо ігнорувати те, що з вини Путіна сьогодні над світом нависла реальна загроза ядерної війни, оскільки провідні держави активно нарощують свій ядерний потенціал, а ядерна ескалація з кожним місяцем війни стає все більш загрозливою. І, безумовно, у багатьох це викликає занепокоєння, адже чим більше ядерної зброї виробляється, тим вищий ризик, що ним у якийсь момент скористаються, особливо це небезпечно в умовах розвʼязаної путіним війни і його постійним погрозам ядерною зброєю не тільки Україні, але вже і Сполученим Штатам. Є побоювання, що запуск лише однієї ядерної боєголовки, навіть малої потужності спровокує повномасштабну ядерну війну, яка знищить увесь світ.
Як зазначається у “Бюлетені вчених-атомників”, ми живемо в умовах “постійного ризику ядерної війни”.
Можна не сумніватися, що цей фільм буде мати величезний вплив на американське суспільство, оскільки так правдоподібно і так переконливо показати можливість загибелі не тільки американського суспільства, а і взагалі усього людство міг зробити лише видатний і талановитий майстер політичного трилера, якою і є Кетрін Бігелоу. Чому цей фільм може істотно вплинути на настрої американців і чому вони зрозуміють настільки крихким є мир і яку загрозу людству представляє собою Путін, його війна в Європі проти України і погрози Путіна ядерною зброєю Сполученим Штатам.
Принагідно зауважити, що цей фільм зʼявився якраз тоді коли Путін здійснив учбово бойові запуски міжконтинентальних балістичних ракет з ядерними боєголовками великої потужності “Ярс” і “Синева”, а потім ще й запустив суперсучасну крилату ракету “Буревісник” з ядерним двигуном, яка може бути надзвичайно небезпечна і вразлива для американської території. Ці події, безумовно, не пройшли не поміченими у США, але тепер на фоні цього фільму можуть набути зовсім іншого змісту і мати на американське суспільство величезне психологічне навантаження.
Американці, разом з людьми по усьому світу зможуть, завдяки талановитій авторці цього фільму, пережити можливу трагедію людства до чого наближається світ та ще раз пересвідчитись, чим можуть завершитись ядерні погрози Путіна.
Чи цей страшний сценарій може здійснитися і стати реальною катастрофою? Якщо так, чи виживе наша планета?
І хоча тема ядерної загрози у багатьох викликає тривогу, чи можливо не піддаватися гнітючим думкам.
Давайте спробуємо знайти відповіді на ці питання, але не за допомогою аналітиків чи експертів, які є спеціалістами у цій галузі і які добре володіють ядерною тематикою, що вже неодноразово було предметом глибокого аналізу і дослідження, а у Біблії.
Взагалі людям притаманно, коли виникає загроза, то вони згадують Бога, тому що це дає відчуття контролю та надії у стресовій ситуації, а також звернення до вищих сил може бути неусвідомленим способом справитися з тривогою та страхом. Це пов’язано з тим, що віра може допомогти людям відчувати себе менш самотніми перед небезпекою, а також надати психологічну підтримку та почуття приналежності до чогось більшого. У моменти, коли людина не в змозі контролювати те, що відбувається, звернення до Бога дає відчуття, що є хтось, хто може допомогти. Звернення до вищих сил може забезпечити емоційну підтримку та знизити рівень стресу. Нагадування про Бога також може дати відчуття, що людина не самотня у своїй біді, а є частиною спільноти віруючих.
Ядерна війна як така в Біблії не згадується. Але в ній передбачається те, що могло б послужити поштовхом для такого конфлікту. Наприклад, у ній говориться, якою у наші дні буде обстановка у світі та які настрої домінуватимуть серед людей.
Проаналізуйте уривки з Біблії у світлі поточних подій. Про що йдеться у Біблії.
Учні Ісуса запитали його: “Що буде ознакою твоєї присутності, а також того, що наближається кінець цього світу?”
Ісус відповів:
Чи дозволить Бог, щоб почалася ядерна війна?
Біблія не має прямої відповіді на це запитання. Але в ній передбачалося, що в наші дні відбуватимуться
Чи буде наша планета знищена? Ні. Навіть якщо люди раптом знову ( після Хіросіми і Нагасакі) пустять у хід ядерну зброю, Бог ніколи не допустить, щоб ситуація досягла точки неповернення і все живе було стерте з землі. Більше того, Біблія запевняє, що наша планета не тільки не загине, а й назавжди залишиться будинком для людства.
Може ці Біблійні істини і талановитий трилер Кетрін Бігелоу допоможуть усвідомити лідерам світу, яку загрозу для усього людства представляє собою Путін і його погрози ядерною катастрофою.
Кожна людина на нашій планеті, а не тільки лідери ядерних країн, повинні задуматись над тим, що насправді наша Земля – це Будинок з динаміту і достатньо одного, навіть випадково, запаленого сірника, щоб цей динаміт вибухнув і назавжди зруйнував наш спільний дім.
Джерело: OBOZ.UA
