Народні депутати проголосували за законопроєкт №11417 про збільшення видатків бюджету на оборону на 500 млрд грн – проте лише у першому читанні. Документ, зокрема, передбачає скорочення чи відмову від нових бюджетних видатків на 25,5 млрд грн – наприклад, “зайвих” коштів Мінсоцполітики.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк (“Голос”). Він зазначив: “За” проголосував 301 нардеп.
“Оскільки затверджено тільки перше читання, то закон зараз у тому вигляді, в якому був поданий урядом. Але до другого читання його будуть міняти відповідно до тих рекомендацій, які дав комітет”, – йдеться в повідомленні.
При цьому він зазначив: до другого читання законопроєкт готуватиметься за скороченою процедурою. “Скоротили строки подачі правок у два рази. Готуємо правки”, – розповів нардеп.
Де хочуть взяти додаткові 500 млрд грн на армію
Як повідомила раніше голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Росколана Підласа (“Слуга народу”), додаткові гроші на Сили оборони збираються отримати, зокрема, за рахунок надходжень після збільшення податків (близько 30 млрд грн), а також скорочення або відмови від нових бюджетних видатків на 25,5 млрд грн – наприклад, “зайвих” коштів Мінсоцполітики. Вона зазначила:
- ще близько 115,4 млрд грн сподіваються отримати від скорочення витрат з обслуговування та погашення державного боргу;
- близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП);
- близько 100 млрд грн від перевиконання податків та зборів;
- близько 12,7 млрд грн від надходжень від акцизів на паливо та тютюн.
“Важлива норма “комітетської версії” законопроєкту – пропонується змінити принцип розподілу “військового ПДФО” на три місяці 2024 року: зараз лише 25% йде до загального фонду держбюджету, пропонується збільшити цю частку до 59%, а за спеціальним фондом – до 41%. І скасувати спрямування “військового ПДФО” на Мінстратегпром”, – йдеться у повідомленні.
Як пояснила Підласа, урізати, зокрема, хочуть невикористані кошти Мінсоцполітики на 8,8 млрд грн. “План, закладений у бюджеті, перевищив фактичні витрати за 8 місяців року”, – пояснила депутатка.
Також “під ніж” хочуть пустити поповнення Резервного фонду на 4,5 млрд грн, адже “у серпні уряд уже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду за програмою обслуговування боргу та інше”. А також:
- 11,2 млрд грн Мінстратегпрому – “з програми “розвитку ОПК”.
“Це кошти так званого військового ПДФО. Водночас у міністерства залишаються кошти на цій програмі за загальним фондом – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року “військового ПДФО” за спецфондом – близько 32 млрд грн”, – запевнила Підласа.
- 1 млрд грн – скорочення через економію коштів у Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті, Міносвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтеграції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) тощо.
- 662,2 млн грн із Державної митної служби.
- 227,8 млн грн – скорочення витрат на утримання органів влади (СКМУ, Держпродспоживслужба, Держстат, ВАКС, Вищий суд інтелектуальної власності, Держгеонадра, Держслужба морського і водного транспорту, Держенергоефективності, Держагенство туризму, Державіаслужба, ДАСУ, Агентство управління держборгом, Держфінмоніторинг, НАДС тощо).
Втім, визнала Підласа, доведеться відновити витрати на обслуговування державного боргу на 14,9 млрд грн – “бо у серпні (після реєстрації законопроєкту) 24,5 млрд грн було направлено з обслуговування боргу на Резервний фонд Державного бюджету”.
Крім того, було створено нову субвенцію для органів місцевого самоврядування на харчування учнів початкових класів. Її розмір склав 2 млрд грн.
Як повідомляв OBOZ.UA, з 1 вересня в Україні набули чинності нові ставки акцизного податку на паливо. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.
Джерело: OBOZ.UA
