Давній соратник кремлівського диктатора Володимира Путіна, заступник голови його адміністрації Дмитро Козак пішов у відставку. В указі про “власне бажання” не йшлося, але насправді Путін міг сприйняти таке рішення як втечу з корабля. Козак був одним із тих, хто від самого початку був проти повномасштабного вторгнення в Україну, і його відставка свідчить про те, що в путінській вертикалі влади не повинно залишатися тих, хто сумнівається в необхідності війни.
У Кремлі активізувалися кадрові перестановки. Створюються нові управління, ключові посади обіймають представники родин найближчого кола Путіна, відбуваються рокіровки на вищих посадах. Сам Путін намагається залишатися “арбітром” у конфліктах владних кланів, які сам і підігріває. Якщо клани дійдуть згоди без участі Путіна, тому загрожує велика небезпека. Небезпека загрожує і через невдоволення чиновників другого і третього ешелонів влади, які не можуть претендувати на “хлібні” пости.
Що стосується України, то відставка Козака не обіцяє позитивних змін. Навпаки, цей крок означає, що у внутрішньому колі Кремля залишаються тільки прихильники жорсткої лінії. Посилюється так звана “партія війни”, де домінують “яструби”.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– Чи згодні ви з тим, що відставка Дмитра Козака – це дуже цікавий сигнал, який може свідчити про те, що, можливо, Путін збирається змінювати свою політику щодо України? Як ви думаєте, як можна розцінювати цю подію і – головне – яка її причина?
– Кілька днів тому з’явилася інформація про те, що Дмитро Козак іде, іде за власним бажанням. І навіть йшлося про те, що він збирається займатися бізнесом. Зрозуміло, що з російської політики просто так нікуди не йдуть. Якщо ми подивимося на указ Путіна, який був опублікований, то там уже немає жодного повідомлення про те, що це відставка за власним бажанням. Це означає, що Путін дуже незадоволений цим.
Водночас ми прекрасно знаємо, що спочатку Козак виступав проти повномасштабного вторгнення. На тій самій раді безпеки, з якої, за розповідями, вирізали виступ Козака. Його управління займалося, зокрема, українським питанням і зв’язками з країнами ближнього зарубіжжя, але в нього все забирали й забирали повноваження. Приблизно місяць тому утворили нове управління в адміністрації президента, якому передали практично всі повноваження, якими раніше займався Козак і призначили керівником сина відомого колишнього генпрокурора Чайки.
Чому Козак все-таки вирішив піти у відставку і чи може він повернутися у вигляді повпреда в північно-західному федеральному окрузі, на місце якого, за чутками, його готували, залишається питанням. Як ми знаємо, Путін все-таки очікувано вніс генерального прокурора Ігоря Краснова на посаду голови Верховного суду. Таким чином, звільняється місце генерального прокурора, куди пророкують Олександра Гуцана. Тобто в наявності велика кількість питань і помітна кількість перестановок у вищих ешелонах російської влади.
– Чи може щось кардинально зміниться в політиці Кремля щодо України з відходом Козака з посади?
– Нічого хорошого очікувати не варто, тому що якраз Козак був у цьому сенсі противником подій, що відбуваються. Його відставка, можливо, не змінює чогось принципового, але підбиває певний підсумок і показує, що всередині російської влади супротивників війни залишатися не повинно.
– Можна сказати, що Путін особисто ухвалює такі кадрові рішення, що сам ініціює таку зачистку?
– Усе-таки Дмитро Козак, як говорили, ухвалив це рішення самостійно і, судячи з того, що формулювання про власне бажання у вказівці з’явилися, Путін був дуже незадоволений таким рішенням. Можливо, Путін вважає це втечею з корабля.
– Можливо, Путін посилює “партію війни”, набирає більше “яструбів” у своє оточення?
– Цілком можливо. Власне, найбільш близькі до Путіна люди сьогодні, безумовно, є “яструбами”.
– А як щодо Патрушева, якого називають сірим кардиналом? Як ви оцінюєте його роль у сьогоднішній структурі влади в Росії?
– Якщо говорити, хто із сьогоднішнього оточення Путіна номер один, то я, як і раніше, буду говорити, що це Юрій Ковальчук. Ну, а далі є кілька людей, з якими Путін обговорює якісь речі. У це коло, звичайно ж, входить Патрушев, але він точно не номер один. І в цьому сенсі, швидше, сірий кардинал саме Юрій Ковальчук.
– Чи допускаєте ви, що сьогодні в Кремлі вже починають розглядати, формувати сценарій зміни влади?
– Ні, не вважаю, тому що Путін, як і більшість диктаторів, збирається правити до кінця свого життя, і ніякі наступники йому в цьому сенсі не потрібні.
– Є конспірологічна теорія щодо його дочок, виведення їх із тіні…
– Вибачте, але на мій погляд, це маячня сивої кобили з кількох причин. По-перше, Путін у принципі як людина, що виросла або вихована у спецслужбах, вважає жінку людиною другого сорту. Нагадаю, що навіть своїх дочок він завжди називав “ці жінки”. Так, якісь речі він їм доручає, наприклад, займатися власним безсмертям. Це дуже важливий напрямок роботи. Але щоб розглядати їх якимись наступниками — ніколи.
Плюс до цього давайте згадаємо розмову, яку тепер уже навіть не можна згадувати, про безсмертя, яку він вів із Сі. Путін думає саме в цьому напрямку, а не про якихось там наступників. Він прекрасно розуміє, що ні на яких наступників розраховувати не можна. Тільки-но він втратить владу, так одразу ж може опинитися в позиції або Саддама Хусейна, або що ще гірше Муаммара Каддафі. Тому Путін ніколи ніякому наступнику, навіть своїм дітям, довіряти не буде. Тим більше, що, як ми бачимо, до сімейних уз, незважаючи на всі крики про скріпи, він ставиться досить прохолодно.
Не випадково зі своєю першою дружиною він розлучився, а з Кабаєвою, яку багато хто вважає його фактичною дружиною, він навіть не вважав за необхідне формально укласти шлюб. Це показує його реальне ставлення взагалі до сім’ї, до своїх дітей і до всього іншого.
– Виходячи з того, що ви сказали, можна зробити висновок, що сьогодні в Кремлі в оточенні Путіна немає сили, немає людини, яка була б зацікавлена в тому, щоб Путін залишив цю посаду?
– Такі люди можуть з’явитися в тому випадку, якщо буде зрозуміло, що вони зможуть зберегти ту владу, яку вони мають за Путіна. І, власне, саме тому Путін намагається весь час тримати цю позицію стримувача взаємних претензій кланів. Йому дуже важливо, щоб клани були різні, щоб вони гризлися між собою і щоб він був тим самим верховним арбітром, який ці клани приміряє.
Щойно якийсь із кланів повністю посяде лідируючі позиції, відразу може виявитися, що Путін буде більше не потрібен. У той момент, коли Путін стане не потрібен, сценарій зміни влади може бути запущено.
Давайте звернемо увагу на ще один момент. Ми з вами говорили про людей його близького оточення, так званого першого ешелону. Але є люди другого, третього і так далі ешелонів, і вони абсолютно не зацікавлені в тому, що зараз відбувається. А що зараз відбувається? Фактично ті напрямки, якими займався Дмитро Козак, став курирувати син Чайки.
Ми також бачимо, що зміна поколінь у сьогоднішній еліті відбувається за рахунок дітей близького кола Путіна. А ті люди, яким сьогодні 50-60 років, виявляється, взагалі пролетіли повз касу, тому що просувають дітей. І, звичайно, вони цим незадоволені. Тому в їхніх лавах цілком може дозріти якась нова змова зі звільнення Путіна від тяжкого тягаря президентства.
Джерело: OBOZ.UA
