В Україні планують на законодавчому рівні заборонити небажані SMS та дзвінки на мобільні телефони. . Реалізувати таку заборону хочуть за допомогою письмових запитів абонентів до мобільних операторів із вимогою надати дані тих, хто здійснює зловмисні чи небажані дзвінки. Потім із цією інформацією можна буде звертатися до суду.
Відповідна норма міститься у законопроєкті № 8153, який був прийнятий народними депутатами у першому читанні. Документ загалом стосується захисту персональних даних і був зареєстрований у Верховній Раді ще у жовтні 2022 року. Авторами є група народних депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком (“Слуга народу”).
“Серед іншого, закон про електронні комунікації пропонується доповнити новими статтями щодо відстеження зловмисних або небажаних викликів абоненту. Пропонується закріпити в окремій статті, що виконання небажаних викликів або направлення повідомлень абоненту забороняється”, – звернули увагу в “Судово-юридичній газеті”.
Так, згідно із запропонованими нормами, абоненти отримають право звертатися до постачальників електронних комунікаційних мереж або послуг (тобто в даному випадку до мобільних операторів) з офіційним запитом. У такому запиті може бути вимога встановити контактні дані іншого абонента, який здійснює “небажані дзвінки та повідомлення”.
До запиту висувається і низка вимог. Зокрема, він обов’язково має містити докази здійснення небажаних дзвінків. Також постраждалий абонент повинен взяти на себе письмове зобов’язання використовувати дані іншого абонента, який здійснює небажані дзвінки, виключно з метою захисту своїх інтересів у суді та не використовувати дані з іншою метою.
Після надходження заявки у мобільного оператора буде 10 днів на відповідь. Оператор може відмовити у розкритті даних, якщо запит складено неправильно. Передбачається, що оператор надає будь-які дані, які розкривають особу абонента, який здійснює виклик, лише у разі, якщо будуть докази необхідності отримання цих даних для захисту прав у суді.
Якщо ж запит буде задоволений, постраждалий абонент отримає інформацію про номер кінцевого обладнання та ім’я (назву) абонента, який здійснює небажані дзвінки або повідомлення. А у разі наявності адреси реєстрації місця проживання або адреси реєстрації юридичної особи – також ці дані.
Оператор буде зобов’язаний зберігати таку інформацію (включаючи і запит, і відповідь на нього) протягом трьох років. Також потрібно повідомити другого абонента (чиї дані були передані) про передачу інформації.
“Також абонент зможе подати письмовий запит постачальнику електронних комунікаційних мереж або послуг з відстеження шкідливих або небажаних викликів. Постачальник у відповідь може тимчасово, але не більше 3 місяців записувати походження всіх викликів до кінцевого термінального обладнання абонента або кінцевих пунктів мережі, включаючи ті, для яких існує вимога не ідентифікації”, – йдеться у матеріалі.
У новому законі про персональні дані виявили потенційні проблеми
Загалом законопроект №8153 позначений як євроінтеграційний. Він передбачає імплементацію положень GDPR – “Загального регламенту про захист персональних даних”, затвердженого в ЄС у 2018 році. Його основною метою є захист персональних даних громадян, які збирають, обробляють та зберігають компанії.
Водночас, як попередили аналітики YouControl, український законопроєкт викликав занепокоєння серед громадського сектору, бізнесу та медіа. Йдеться про цілу низку можливих проблем – від корупційних ризиків та приховування інформації про злочинців до запровадження непомірно високих штрафів до 20 млн грн для фізосіб.
“Президент-утікач Віктор Янукович, наприклад, може вимагати не називати його злочинцем, посилаючись на давність вироку. Суд може прийняти його сторону, спираючись на “право на забуття”, визначене статтею 21 нового закону”, – вважають аналітики.
Також вони звертають увагу на абстрактне визначення терміна “персональні дані” в документі. Це, на їхню думку, дає органам контролю можливість інтерпретувати поняття на власний розсуд, що відкриває шлях до корупційних зловживань.
“Закладені положення загрожують прозорості, підзвітності держави та боротьбі з корупцією. Бізнес, журналісти-розслідувачі та банки втратять можливість повноцінної перевірки“, – упевнені аналітики.
Вони закликали законодавців до внесення правок та нагадали, що законопроєкт № 8153 – вже не перша спроба законодавців протягнути сумнівні норми під виглядом євроінтеграції. Раніше у ВР провалився законопроєкт про захист персональних даних №5628, який, згідно з офіційними висновками експертів, не відповідав нормам Конституції України і також містив корупційні ризики.
Як повідомляв OBOZ.UA, водночас в Україні нерідкісними є випадки шахрайства та інших злочинів, побудованих на розголошенні жертвами своїх персональних даних. Зокрема, раніше стало відомо, що спецслужби РФ виманюють особисті дані у родичів полонених військовослужбовців.
Джерело: OBOZ.UA
