Уряд працює над політикою щодо освіти національних меншин в Україні, вже є мінімум один базовий принцип. Про це Gazeta.ua розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, йдеться про “урівнювання їх у правах і створення для них відповідного рівня свободи”, при цьому “це ніколи не буде стосуватися мови російської і культури російської, яку вони (росіяни, – Gazeta.ua) використовують як привід для агресії“. Лісовий наголосив, що конкретні зміни до законодавства, про які днями повідомляли деякі українські ЗМІ, коментувати не готовий. Також міністр освіти України поки що не підтвердив і принцип симетрії, згідно з яким, нацменшина може отримати стільки можливостей для своїх освітніх закладів в Україні, скільки у відповідній країні їх має українська спільнота.
Однак за даними ЗМІ, реформами в Україні не задоволена Угорщина і тому критикує нашу країну попри схвальний звіт Єврокомісії. Минулого тижня міністерство освіти України заявило про готовність продовжувати діалог щодо комфортних умов для угорської громади. Під час зустрічі Оксена Лісового з заступником міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Левенте Мадьора йшлося про узгодження політичних рішень у сфері захисту прав нацменшин. МОН звітує про значний прогрес протягом півтора року активних перемовин з угорською стороною. З-поміж досягнень – імплементація норм щодо забезпечення прав і свобод національних спільнот у законодавство.
Про те, що справи з угорською громадою в Україні складні, свідчить заява президента Володимира Зеленського про двосторонній документ між державами, котрий би прибрав “непорозуміння або якісь виклики сучасності, майбутнього й історичні, і минулого. Щоб не підіймати питання меншин“. Зеленський наголосив, що мета – не підтримка Угорщини, а “щоб не блокувала”, зокрема, запрошення до НАТО.
Майбутні зміни, котрі торкнуться освітньої сфери, анонсував Оксен Лісовий, коли разом із посолкою ЄС в Україні Катаріною Матерновою вручав підручники учням Київщини. Книги були видані за сприяння Євросоюзу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні довели до сліз амбасадорку ЄС Катаріну Матернову
Цю допомогу міністр назвав “коаліцією підручників”, наголосив на підтримці USAID, а також схвально відгукнувся про аналогічну допомогу від Японії. Коштом партнерів, за словами міністра Лісового, вдалося перекрити половину бюджету, потрібного для друку всього обсягу книг. “Це дуже велика допомога для нас, ми вже вирівнюємо ситуацію. Далі, якщо уряд буде виділяти кошти, а станом на сьогодні у бюджеті закладені кошти на підручники, будемо тримати забезпечення ними у нормальному режимі”, – наголосив він. Утім, за словами міністра, потрібні ресурси на удосконалення їх змісту.
Не виключено, що перезавантаження змісту підручників торкнеться і тих, за якими навчатимуться у школах представники нацменшин в Україні, хоча офіційно чи у кулуарах про національне питання у цьому контексті не йдеться. Тим часом, угорська сторона показово зближується з Росією. Так, міністр закордонних справ Петер Сіярто взяв участь у конференції з євразійської безпеки показово виступив російською мовою і закликав зняти санкції з країни-агресорки, а Віктор Орбан чи взагалі угорська сторона не були представлені на саміті послів та військових радників країн-членів НАТО. Захід відбувався у Будапешті, тому демарш розлютив генсека Альянсу Марка Рютте, пише Politico.
У таких умовах освіта угорської нацменшини в Україні набуває визначальної ваги. Однак Угорщина досі зробила лише один вагомий крок назустріч – відкрила першу українську школу.
Джерело: Gazeta.ua
